КРЕДЕНС — це сучасний вебпроєкт, який поєднує функціонал бібліотечної системи з унікальним каталогом культурної спадщини України. Проєкт призначений для автоматизації обліку книжкових фондів, спрощення процесів видачі та повернення книг, а також ефективного управління бібліотеками. Окрім цього, КРЕДЕНС дозволяє зберігати, систематизувати та надавати доступ до даних про культурні об’єкти, забезпечуючи їх доступність для дослідників та широкої аудиторії. Завдяки гнучким фільтрам і пошуку, користувачі можуть швидко знаходити потрібну літературу чи інформацію про культурну спадщину. КРЕДЕНС — це інструмент, що підтримує освітню та культурну сферу України в цифрову епоху.
21 листопада 2025Синагога. Ви знаходитесь у серці колишнього єврейського Горохова, де стояла одна з синагог міста. Єврейська громада була невід'ємною частиною історії Горохова протягом століть, становлячи на початку XX століття до 46% населення міста. Синагога була не лише молитовним домом, але й центром громадського та культурного життя. Євреї відігравали ключову роль у торгівлі та ремеслах, формуючи економічний і культурний ландшафт міста. Їхнє кладовище, відоме як Окопище, знаходилося у передмісті. На жаль, ця багатовікова історія була трагічно обірвана під час Другої світової війни та Голокосту, коли громада була повністю знищена. Сьогодні це місце є мовчазним нагадуванням про втрачену, але надзвичайно важливу частину багатокультурної спадщини Горохова. Прослухайте повну аудіоісторію, щоб дізнатися про масштаби громади, її внесок у розвиток Горохова та про трагічну долю єврейського населення під час окупації.
10 вересня 2026Соляна криниця у Петранці. Поки соляні промисли більшості сіл Прикарпаття залишилися лише на сторінках підручників з історії, у селі Петранка Рожнятівської громади Калуського району Івано-Франківської області й досі користуються природною сировицею, що виходить просто з-під землі. Місцева соляна криниця збереглася в Петранці до наших днів. Село здавна славилося багатими соляними джерелами, які відігравали важливу роль у розвитку промислу всього Бойківського краю. Традиційне солеваріння тут здійснювали шляхом випарювання води з природних джерел. Хоча промислові масштаби солеваріння залишилися в минулому, жива історія Петранки продовжується й сьогодні. Село, яке історично поділене на Горішню та Долішню частини, залишається одним із небагатьох місць, де збереглася діюча соляна криниця. Розташована вона у Горішній Петранці. Місцеві мешканці, а також жителі навколишніх сіл і досі використовують природну ропу – сировицю – у побуті та господарстві. Значущість цього об’єкта підтверджують і фахівці Харківського інституту, які завітали до Петранки з метою вивчення природних соляних ресурсів регіону. Науковці були приємно вражені станом джерела та зазначили, що соляна криниця в Петранці є однією з найкраще збережених. Для місцевої громади це не просто джерело природної сировини, а важливий елемент місцевої ідентичності. Криницю вдалося не лише зберегти від руйнації, а й облаштувати як охайну пам’ятку, яка й сьогодні продовжує служити людям. Місцеві старожили розповідають, що колись сіль була настільки цінною, що її називали «білим золотом». У ті часи не було холодильників, тому соління було одним із основних способів тривалого зберігання м’яса. Мешканці Петранки засолювали м’ясо качок, курей та готували різноманітні соління на зиму. Соляну ропу добували із сировинного вікна – спеціально облаштованої криниці. Для цього використовували коші з лози, обтягнуті воловою шкірою. Наповнені сировицею коші витягували з глибини криниці за допомогою карата – спеціального механізму, який обертався силою коня, якого поганяв робітник. Видобуту сировицю розливали у залізні котли, де її над вогнем випарювали до повного зникнення води. Так отримували сіль у твердому стані. Сьогодні соляна криниця в Петранці є живим свідченням давнього промислу, що колись був важливою частиною життя Бойківського краю. Це не просто джерело сировиці, а частинка історії, яку громада зберігає для майбутніх поколінь.
18 жовтня 2026Костел Святих Петра і Павла. Костел Святих Петра і Павла село Сокіл, Рожищенська ТГ, Волинська область Костел Святих апостолів Петра і Павла в селі Сокіл є важливою пам’яткою сакральної історії Волині, що відображає багатоконфесійне минуле краю та складні історичні процеси, які формували релігійний ландшафт регіону. Заснування та рання історія Поява римо-католицького костелу в Соколі пов’язана з поширенням католицизму на Волині у XVII–XVIII століттях, коли місцеві маєтності належали шляхетським родинам Речі Посполитої. Саме вони зазвичай виступали фундаторами костелів, забезпечуючи їх землею, доходами та опікою. У 1907 році мешканці Сокола та навколишніх сіл прийняли рішення збудувати костел на місці спаленої три роки тому святині. Для того, щоб зібрати необхідну суму, серед населення продавали надруковані «цегелки» у формі поштівок із малюнками спроектованого костелу. Кожна така коштувала 20 копійок. До збору коштів долучились не лише католики, а й православні. В результаті вдалось зібрати 9 тисяч рублів. Велику суму по тих мірках. Необхідні кошти, дозволили активному пробощу Токарському розпочати будівництво святині в 1907 році. Фундамент був закладений досить швидко. Урочисте освячення фундаментів майбутнього костелу відбулось 6 червня 1907 року. Саме в той день були зроблені фото. Потім їх передрукували місцеві волинські ЗМІ та релігійні видання. До місця будівництва костелу прийшла велика кількість людей, більшість ішла пішки із своїх населених храмів разом із духовенством та іконами. Очевидці згадували, що такої кількості людей в Соколі не бачили ніколи. Це було справжнє свято для цього регіону, яке об’єднало в спільній меті католиків та православних. На урочистість прийшло більше тисячі людей. Тогочасні журналісти про подію писали так: «Місцевий люд тут дуже толерантний до релігії. Православні ходять на рівні до костелів та церков». Зведення храму в селі Сокіл відбувалось під керівництвом К. Тележинського, який був родом із міста Луцька. Мулярі були запрошені із Королівства Польського, адже в ті часи Волинь була в складі Російської імперії. Відомо, що храм будували до 1909 року. Проте в роки Першої світової війни новий храм був пошкоджений і поруйнований. Знову його відбудували лише в міжвоєнний період. В 1938 році місцева парафія нараховувала близького дві тисячі віруючих. В роки Другої світової війни святині знову була розграбована та поруйнована. Великий снаряд, який застряг у стіні будівлі, нагадує про бурхливий період історії. Потім радянська влада використовувала храм як зерносховище. У 80-х роках минулого століття поляки захотіли відродити свою святиню і взялися облаштовувати біля костелу дитячий табір. Збудували чотири літніх будиночки. Але дуже скоро справу закинули. І так все стояло, аж поки на цьому місці УПЦ (КП) не вирішила зробити монастир. У 2011 році на території покинутого костелу відкрили Свято-Успенський чоловічий монастир Української православної церкви Київського патріархату.
8 вересня 2026Вітаємо Кореччину на мультифункціональній українській вебплатформі «КРЕДЕНС»!. Ще одна громада з нами! Платформа «КРЕДЕНС» розширює свої межі, об'єднуючи спільноти, які дбають про власне минуле, сьогодення та майбутнє. Ми щиро раді повідомити, що до нашої української цифрової родини приєдналася Корецька міська територіальна громада Рівненської області. Це край із надзвичайно багатою історією, самобутньою архітектурою та глибинними народними традиціями! У час випробувань і боротьби збереження культурної пам'яті, національної ідентичності та автентичності українського народу стає стратегічним завданням для всієї держави. Кожен збережений документ, переказана легенда чи описаний музейний експонат — це наш надійний щит проти знепам'ятства та потужний внесок у спільне культурне надбання. Висловлюємо щиру вдячність керівництву Корецької міської територіальної громади на чолі з міським головою Дмитрук Людмилою Миколаївною за відкритість до інновацій, вагому підтримку цифрової трансформації та постійну турботу про збереження культурної спадщини краю. Такий далекоглядний підхід свідчить про високу відповідальність перед громадою та майбутніми поколіннями українців, адже побудова сучасного інноваційного середовища можлива лише на міцному фундаменті знання та поваги до власних витоків. Особлива подяка та захоплення завідувачці та фахівцям Корецького історичного музею (КЗ «Корецький центр культурних послуг»). Зокрема, відзначаємо вагомий внесок працівниці музею Ірини Олегівни, яка вже розпочала активну, кропітку працю над цифровим наповненням мультифункціональної української вебплатформи «КРЕДЕНС» матеріалами та статтями про історію, етнографію й видатні пам’ятки Кореччини. Завдяки такій натхненній роботі унікальні скарби Корецького краю стають відкритими для дослідників, краєзнавців, студентів і всіх, хто цікавиться українською спадщиною, не лише в Україні, а й за її межами. Корецька громада демонструє чудовий приклад того, як поєднання культурного потенціалу та сучасних цифрових інструментів створює нові можливості для розвитку освітньої, дослідницької та туристичної привабливості регіону. Переконані, що наша співпраця буде тривалою, плідною та принесе багато цікавих відкриттів. P.S. Оцифрування культурної спадщини на українській вебплатформі «КРЕДЕНС» — це сучасний стандарт, який робить вашу громаду видимою, впізнаваною та привабливою для інвесторів, туристів і дослідників. Будьте серед тих, хто створює історію в новому форматі. Ваша громада має бути наступною!
22 червня 2026Творці доби, що вибороли епоху.
22 червня 2026Сторінками місцевої історії: архітектура, люди, події Горохівщини. ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ «Сторінками місцевої історії: архітектура, люди, події Горохівщини» Місце проведення: Горохівська міська рада Дата проведення: 25 червня
ВИПАДКОВА ПІСНЯ
"Батьку мій"
читати статтю з піснею...Наші партнери
Контактна інформація: [email protected]+38 (096) 382-14-14
КРЕДЕНС
Валерій КУЛАЙ, 2024-2026
|
|
