КРЕДЕНС — це сучасний вебпроєкт, який поєднує функціонал бібліотечної системи з унікальним каталогом культурної спадщини України. Проєкт призначений для автоматизації обліку книжкових фондів, спрощення процесів видачі та повернення книг, а також ефективного управління бібліотеками. Окрім цього, КРЕДЕНС дозволяє зберігати, систематизувати та надавати доступ до даних про культурні об’єкти, забезпечуючи їх доступність для дослідників та широкої аудиторії. Завдяки гнучким фільтрам і пошуку, користувачі можуть швидко знаходити потрібну літературу чи інформацію про культурну спадщину. КРЕДЕНС — це інструмент, що підтримує освітню та культурну сферу України в цифрову епоху.
21 листопада 2025Костел Успіння Пресвятої Діви Марії і віднайдення Чесного Хреста. У 1808 році коштом власника міста Валерія Стройновського. Ця споруда стала головним духовним центром для 3,5 тисячі вірян, вражаючи своєю красою та внутрішнім оздобленням. Особливою гордістю храму був унікальний орган із Франції та розкішний бароковий вівтар. У 30-х роках XX століття тут ще служили двоє священиків. Проте, незважаючи на історичну цінність, радянська влада вирішила знищити храм. Хоча будівля була міцною, у 1962 році її оголосили 'аварійною' з ідеологічних міркувань. Кульмінація трагедії настала у серпні 1967 року, коли мурований храм був підірваний вибухівкою. Значущою для місцевих жителів була скульптура Богородиці на п'єдесталі, що стояла безпосередньо навпроти костелу. Ця статуя була справжнім народним символом віри. Мешканці Горохова та навколишніх сіл, мали звичай прикрашати її. Особливо в період великих релігійних свят, віряни збиралися біля п'єдесталу, щоб оздобити фігуру Діви Марії стрічками та гіллям дерев. Запрошуємо увімкніть звук, одягніть навушники і дозвольте Горохову розповісти свою історію!
27 липня 2026Свято Петро-Павлівська церква. Петро-Павлівська церква село Іванівка, Рожищенська територіальна громада Петро-Павлівська церква в селі Іванівка — одна з тих сільських святинь Волині, що поєднує в собі духовну традицію, локальну історію та живу пам’ять громади. Історія Петро-Павлівської церкви в селі Іванівка тісно пов’язана з формуванням самого поселення та релігійного життя Волині. Для традиційного волинського села храм був не лише місцем молитви, а й своєрідним центром громади, навколо якого вибудовувалося повсякденне й обрядове життя. Історичні відомості Римо-католицький костел у Янові (стара назва села Іванівка - Янівка, до 1946 року) був збудований з ініціативи Миколи Єло-Малинського. Про це свідчить фундаційний документ, укладений Миколаєм та його дружиною Христини 17 квітня 1629 року, яким засновувався янівський конвент (монастир) ордену отців бернардинів. Згідно з фундацією, монастир отримував земельні наділи та прибутки з маєтків Єло-Малинського. Вже 18 квітня 1629 року, наступного дня після укладання фундації, Миколай Єло-Малинський склав свій передсмертний заповіт, у якому офіційно визнав себе римо-католиком і заповів поховати його тіло в новозбудованому бернардинському костелі в Янові. Цей факт дає підстави зробити важливий висновок:костел був зведений раніше, ніж монастирські будівлі. Сам бернардинський монастир — двоповерхову муровану споруду на 36 келій — було збудовано вже після смерті Миколи Єло-Малинського, коштом фундації та спадкоємців. Окремим пунктом заповіту фундатор зобов’язував дружину й дітей звести в Янові ще один, дерев’яний костел, а також надати фундацію для заснування при ньому плебанії (парафіяльного дому). Янів у ХІХ столітті: свідчення Юзефа Ігнація Крашевського Цікавий образ Янова (Янівки, нині Іванівка) першої половини ХІХ століття залишив видатний польський письменник Юзеф Ігнацій Крашевський, який близько двадцяти років був волинським землевласником. У своїй праці «Спогади про Волинь, Полісся і Литву» він описав янівський ярмарок і саме містечко. Опис Крашевського позбавлений ідеалізації:Янівка постає як невелике поселення з кількома хатами серед піску й покручених сосен, дерев’яними єврейськими крамничками, напівпорожньою корчмою, великим, але порожнім бернардинським костелом та широким ринком, який лише в ярмаркові дні заповнювався людьми впритул до храму. Це свідчить про поступовий занепад містечка й монастирського життя. Закриття монастиря і перебудова храму У 1832 році янівський бернардинський монастир було ліквідовано, а його приміщення передано православній церкві. За свідченням дослідника М. Теодоровича, вже у 1833 році колишній бернардинський костел було перебудовано на православну церкву з посвятою святих апостолів Петра і Павла. Упродовж ХІХ століття монастирські споруди поступово занепали, і до кінця століття від них залишилися лише руїни. Натомість мурований храм, перебудований під православну церкву, зберігся і в реконструйованому вигляді існує донині, залишаючись важливою архітектурною та історичною пам’яткою краю. Протягом своєї історії храм неодноразово переживав складні часи: війни, зміни влади, періоди занепаду церковного життя. Попри це, громада щоразу відновлювала святиню, зберігаючи її як духовний символ села. Архітектура та внутрішнє убранство Петро-Павлівська церква вирізняється стриманою, але гармонійною архітектурою, властивою волинським православним храмам. Навіть без пишного декору вона справляє враження завдяки пропорціям і вписаності в навколишній сільський ландшафт. Внутрішній простір традиційно зорієнтований на іконостас, який є головним акцентом храму. Частина ікон могла бути створена місцевими майстрами або привезена з навколишніх міст і монастирів. Для парафіян особливо цінними є образи, пов’язані з родинною пам’яттю та місцевими жертводавцями. Храмове свято Головним святом церкви є день святих апостолів Петра і Павла — 12 липня. У цей день до Іванівки з’їжджаються не лише місцеві жителі, а й вихідці з села, родичі та гості. Храмове свято традиційно поєднувало урочисте богослужіння з елементами народної культури: спільною трапезою, гостюванням, живим спілкуванням громади. Значення для громади Петро-Павлівська церква — це не лише культова споруда, а й важливий маркер ідентичності села Іванівка. Вона зберігає тяглість традицій, нагадує про коріння та спільну історію мешканців. У сучасних умовах храм залишається місцем, де люди шукають духовної опори та єдності.
21 листопада 2025Малий став. Малий став та міські легенди Ця точка аудіогіда присвячена місцю, де історія міста переходить у його сучасні легенди. Малий став — це частина колишньої великої водної системи, що розділяла Горохів. Колись став був значно більшим, місцеві називали його Смальове озеро і був оточений густим очеретом, де ховалися дикі качки.Це улюблене місце для риболовлі. Тут ловлять щуку, коропа, карася.Неподалік від ставу знаходиться справжній арт-куточок, що оповитий містикою та легендами. Запрошуємо: увімкніть звук, одягніть навушники і дозвольте Горохову розповісти свою історію!
22 червня 2026Творці доби, що вибороли епоху.
22 червня 2026Сторінками місцевої історії: архітектура, люди, події Горохівщини. ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ «Сторінками місцевої історії: архітектура, люди, події Горохівщини» Місце проведення: Горохівська міська рада Дата проведення: 25 червня
10 січня 2026Благодійна розколяда «Колядуймо разом нині - за мир в Україні».. 9 січня 2026 року у Рожнятові відбулася благодійна розколяда «Колядуймо разом нині - за мир в Україні». Розпочалося дійство зі спільного виконання колядки «Нова радість стала».Отець Василь Філіпович поблагословив захід та провів молитву за мир в Україні. Хвилиною мовчання вшанували всіх Героїв, які загинули, захищаючи Україну.Українська коляда лунає по всьому світу попри війну, поміж звуки сирен українці колядують. Цьогорічна коляда — це співана молитва кожного українця, бо в ній віра, що українці переможуть вічного ворога. У благодійній розколяді взяли участь:- Народний аматорський хоровий колектив Рожнятівського Народного дому (керівник — Н. Мензатюк); - Ввокальний ансамбль Рожнятівської школи мистецтв (керівник — Т. Мельник); - Народний аматорський родинний ансамбль «Русинка» Рожнятівського Народного дому (керівник — Леся Милів); - Народний аматорський вокальний ансамбль «Мелодія» Рожнятівського Народного дому (керівник — Р. Іванишин); - Народний аматорський хоровий колектив «Союзу українок» Рожнятівського Народного дому (керівник — С. Діденко); - Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Надвечір’я» Народного дому с. Сваричів (керівник — С. Рибчак). Дякуємо нашим Захисникам і Захисницям за можливість вільно жити і працювати. Нехай Новонароджений Ісус оберігає кожного воїна, веде до перемоги, допомагає пройти всі випробування і повертає всіх Захисників і Захисниць України живими додому.Миру нам та Божої благодаті.Христос народився! Славімо Його!Слава Україні! Героям слава! (Під час благодійної розколяди було зібрано 8 тис. 350 грн для потреб наших хлопців та дівчат із лав Збройних Сил України.)
ВИПАДКОВЕ ВІДЕО
ВИПАДКОВА ПІСНЯ
"І знову прилетять, зажурені лелеки"
читати статтю з піснею...Наші партнери
Контактна інформація: [email protected]+38 (096) 382-14-14
КРЕДЕНС
Валерій КУЛАЙ, 2024-2026
|
|
