21 листопада 2025
Мануфактура.
  Це місце відзначає важливу віху в економічному розвитку Горохова. Тут розташовувалася Мануфактура чеха Клабана — один із ключових промислових об'єктів міста. Мануфактура була центром, що давала роботу містянам і сприяв розвитку Горохова як промислового осередку Волині. Запрошуємо увімкніть звук, одягніть навушники і дозвольте Горохову розповісти свою історію!  

28 січня 2026
Рожищенський історико-краєзнавчий музей.
Рожищенський історико-краєзнавчий музей місто Рожище, Рожищенська ТГ Рожищенський історико-краєзнавчий музей  — осередок збереження історичної пам’яті, духовної спадщини та культури краю, який понад чотири десятиліття є важливою частиною культурного життя громади. Музей був відкритий 4 листопада 1977 року. Ініціаторами його створення стали ентузіасти, закохані у свою малу батьківщину: Олександр Петрович Малярчук (тодішній другий секретар Рожищенського райкому), Володимир Платонович Засядчук (перший директор музею на громадських засадах) та Сергій Свистунов — відповідальний секретар Товариства охорони пам’яток історії та культури Рожищенського району (нині Рожищенська ТГ). Велику підтримку у формуванні перших фондів і створенні експозицій надали фахівці Волинського краєзнавчого музею та працівники Рожищенської художньої майстерні. Уже через два роки після відкриття, у 1979 році, музей отримав почесне звання «народний». Згодом, у 1994 році, за участю методистів Волинського краєзнавчого музею, було проведено масштабну реорганізацію експозицій, яка надала установі сучаснішого вигляду та тематичної насиченості. Музей складається з чотирьох відділів: ·         Природи ·         Етнографії ·         Історії ·         Художнього мистецтва Кожен з них відображає різні грані історії та життя рожищенського краю. Етнографічний відділ — один із найатмосферніших. Тут, спільно з місцевими майстрами, відтворено макет селянської хати середини ХІХ століття, що дає змогу зануритися у побут і традиції волинського села. Унікальним експонатом є рушник Любові Федосіївни Старикової, вишитий у 1944 році в Луцькій тюрмі риб’ячою кісткою — символ незламності духу навіть у найтяжчі часи. Відділ природи було сформовано у 1994–1995 роках. У ньому представлені зразки флори й фауни Волині, що знайомлять відвідувачів із природним багатством краю, екологічними особливостями та рідкісними видами. Художній відділ створено в середині 1990-х років. Його гордість — 22 картини, подаровані музею Миколою Олександровичем Савчуком, почесним художником міста Рожище. Тут також експонуються роботи місцевих митців, що відображають красу волинських краєвидів, народні традиції та сучасні творчі пошуки. Історичний відділ охоплює широке коло тем — від давньої історії до сучасності. Серед експозицій, зокрема, представлені: історія діяльності Української повстанської армії на території Рожищенщини; долі українців, депортованих із Польщі до УРСР; розвиток Народного Руху України у регіоні; події Революції Гідності та російсько-української війни.

16 липня 2026
Свято-Троїцька церква.
Свято-Троїцька церква (Церква Святої Трійці) село Сокіл, Рожищенська ТГ, Волинська область Витоки та історичний розвиток Село Сокіл належить до давніх поселень краю, а поява тут церкви була закономірним етапом формування громади. За характером волинської сакральної забудови можна припустити, що перша Свято-Троїцька церква виникла у ХІХ столітті, ймовірно як дерев’яний храм, споруджений коштом і силами місцевих жителів.  Перші документальні згадки про дерев'яну церкву в селі Сокіл відомі з XVI століття. У 1742 році в церкві був ремонт.  Церква у 1830-ті роки згоріла і була відбудована 1853 року коштом парафіян. Відтоді церква не припиняла своєї діяльності.  У церкві зберігається багато цінних речей, що перебувають на обліку в держреєстрі, серед яких дерев'яний іконостас та ікони волинської школи іконопису XV-XVI століття.  Церква виконувала функцію парафіяльного центру: тут велися метричні записи, відбувалися хрещення, вінчання, відспівування, відзначалися головні церковні свята. Для мешканців Сокола храм був не лише релігійною спорудою, а й місцем єднання громади.  15 травня 2022 року парафія перейшла до Православної церкви України, проте процес переходу затягнувся на декілька місяців.  11 серпня 2022 року фахівці обласної державної адміністрації провели перевірку й опис майна у церкві та передали її громаді в постійне користування. Архітектурні риси Свято-Троїцька церква належить до типових волинських сільських храмів зі стриманою архітектурою, без надмірної декоративності.  Її зовнішній вигляд гармонійно вписується в ландшафт села, а внутрішній простір зорієнтований на іконостас — головний духовний і візуальний акцент православного храму.  Церква тризубна одноверха, хрещата в плані. Середхрестя нави завершує низький світловий восьмерик. Баня невисока, приплюснута, її вінчає ліхтар з маківкою.  До бабинця прибудовано невеликий зашклений ґанок, по осі церкви. З обох боків нави є додаткові входи.  До вівтаря прилягає захристія. Дерев'яна двоярусна дзвіниця стоїть із західного боку від церкви.     Окремі елементи убранства та ікони могли походити з ХІХ – початку ХХ століття й передаватися з покоління в покоління як родинні пожертви.  Сьогодні Свято-Троїцька церква залишається діючим храмом і важливою частиною культурного ландшафту села Сокіл. Особливо урочисто тут відзначають Свято Святої Трійці (Зелені свята) — одне з головних храмових свят, що традиційно поєднує богослужіння з народними звичаями.  Церква є живим свідченням історії села, духовної тяглості та самоідентифікації громади, зберігаючи зв’язок між минулим і сучасністю.