10 вересня 2026
Корецький замок.
Корецький замок — свідок княжої історії Корця На високій скелястій горі над річкою Корчик, у самому серці Корця, височіють залишки споруди, яка вже багато століть є одним із головних символів міста, — Корецького замку. Сьогодні від колишньої фортеці залишилися руїни, надбрамна вежа та старовинний міст, але навіть ці фрагменти нагадують про часи, коли Корець був важливим осередком князівської влади на Волині. Корецький замок має статус пам’ятки архітектури національного значення. Від давнього городища до фортеці Історія Корця сягає глибини століть. Поселення під назвою Корчеськ уперше згадується в літописах 1150 року. У XIV столітті ці землі опинилися у складі Великого князівства Литовського. У 1380 році територія Корця була передана великим князем литовським Ягайлом князю Федору Острозькому. Імовірно, саме за його часів, близько 1386 року, на місці сучасного замку з’явилися перші дерев’яні укріплення. На початку XV століття Корець став володінням князівського роду Корецьких. Саме цей рід на кілька століть пов’язав свою історію з містом і замком. Фортеця князів Корецьких Спочатку укріплення були дерев’яними, але згодом замок перетворився на потужну муровану фортецю. У XVI столітті князь Богуш Корецький значно посилив обороноздатність замку. Фортеця мала регулярну бастіонну систему, була оточена глибоким ровом, а потрапити всередину можна було через міст і надбрамну вежу. Її розташування на високому пагорбі над Корчиком також давало природну перевагу перед нападниками. Замок був не просто оборонною спорудою. Він став центром володінь князів Корецьких, навколо якого формувалося життя міста. У XVI — першій половині XVII століття Корець перетворився на одне з помітних міст Волині. Кінець князівського роду У 1651 році рід князів Корецьких перервався, і їхні володіння перейшли до інших власників — спочатку Лещинських, а згодом до князів Чарторийських. Разом із політичними та економічними змінами змінювався і сам замок. Згодом сувора середньовічна фортеця почала втрачати своє первісне оборонне значення. Замок стає палацом У XVIII столітті Корецький замок зазнав значних перебудов. У 1780-х роках князь Юзеф Клеменс Чарторийський реконструював комплекс і пристосував його під палацову резиденцію. Колишня фортеця отримала риси барокового палацу. Так Корецький замок пройшов дивовижну трансформацію: від оборонної твердині з мурами, ровами та мостом — до аристократичної резиденції. Пожежа 1832 року Та нове життя замку тривало недовго. У 1832 році комплекс зазнав нищівної пожежі. Після цього замок уже не відбудовували. З часом будівлі руйнувалися, а величний палац перетворювався на руїни. До наших днів збереглися окремі фрагменти замкових споруд: триярусна надбрамна башта, залишки палацових корпусів та старовинний арковий міст через рів. Замок, який продовжує розповідати Сьогодні Корецький замок — це не просто мальовничі руїни. Це матеріальний свідок історії Корця, пам’ять про князів Острозьких і Корецьких, про оборонну архітектуру Волині, про аристократичні резиденції XVIII століття та про великі історичні зміни, які пережило місто. Каміння його мурів пам’ятає часи князів, воїнів, дипломатів і мешканців стародавнього Корця. А те, що від замку залишилося сьогодні, дає нам можливість не лише дивитися на минуле, а й відчувати його присутність поруч. Корецький замок — це історія, яка не зникла разом із його стінами. Вона продовжує жити в пам’яті міста, у старих світлинах та гравюрах, у легендах і розповідях, у кожному камені, що пережив століття. Зберігати цю пам’ять — означає берегти частину історії Корця та України.

21 листопада 2025
Цвинтар.
  Ви знаходитесь на мовчазному свідку багатокультурної та трагічної історії Горохова. Це місце, де на одній землі спочивають представники різних народів та епох, від польської шляхти до героїв УПА. Старе кладовище було  розділене на православну та католицьку частини, що відображає мирне співіснування громад початку XX століття. Тут знаходився родинний склеп роду Стройновських. Кладовище є найбільшим австро-угорським військовим цвинтарем часів Першої світової війни в окрузі. Тут також покоїться пілот армії УНР (петлюрівський вояк) Симеон Залуський (1919 р.) та були перепоховані командир УПА Петро Криштальський та стрілець Федір Водницький. Прослухайте повну історію, щоб дізнатися більше!

21 листопада 2025
Часовня.
Каплиця — мовчазний свідок історичних потрясінь, що є частиною духовної спадщини багатокультурного Горохова. Часовнею називали цю споруду у ХІХ столітті. Святиня була зруйнована, але завдяки ініціативі громади відбулася відбудова, повернувши їй первісну велич і гідність. Прослухайте повну аудіоісторію, щоб дізнатися деталі про походження цієї каплиці!