КРЕДЕНС — це сучасний вебпроєкт, який поєднує функціонал бібліотечної системи з унікальним каталогом культурної спадщини України. Проєкт призначений для автоматизації обліку книжкових фондів, спрощення процесів видачі та повернення книг, а також ефективного управління бібліотеками. Окрім цього, КРЕДЕНС дозволяє зберігати, систематизувати та надавати доступ до даних про культурні об’єкти, забезпечуючи їх доступність для дослідників та широкої аудиторії. Завдяки гнучким фільтрам і пошуку, користувачі можуть швидко знаходити потрібну літературу чи інформацію про культурну спадщину. КРЕДЕНС — це інструмент, що підтримує освітню та культурну сферу України в цифрову епоху.
НОВЕ У ТУРИЗМІ
КРІЗЬ ВІКИ: ВІД КОВАЛЯ ЛЕМЕША ДО НАШИХ ДНІВ
МИРНЕ (БЛУДІВ) У СИСТЕМІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ГОРОХІВСЬКОЇ ГРОМАДИ
ІСТОРІЧНА ДОВІДКА СЕЛА ОЗЕРЦІ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
СТОРІНКИ МИНУЛОГО І СЬОГОДЕННЯ МІСТА ГОРОХОВА
ГОРОХІВСЬКА МІСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА: ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА РОЗВИТОК
20 травня 2025Фонтан з пегасами та крісло Щастя - нова окраса скверу у Горохові. 24 серпня 2021 р. фонтан, якому може позаздрити обласний центр, презентували в День Незалежності у Горохові. Його спорудили здебільшого за кошти благодійників та меценатів. На відкритті новозбудованої окраси міста, окрім міського голови Віктора Годика та місцевих жителів, були присутні й гості з польського міста-побратима Гурово-Ілавецьке, які приїхали привітати волинян з головним святом нашої держави. Фонтан збудували у сквері, який торік заклали активісти, депутати та посадовці, висадивши 30 дерев езотичних порід. Нині там ростуть шовковиці, яблуні, вишні, сакури, тюльпанові дерева, клени, ліщина, горобина, сливи, ялини, магнолії. Крім того, тут встановили унікальний виріб – крісло Щастя, викуване з 84 кінських підков, вік яких сягає в глибину XVII-XX століть.
9 червня 2026МИРНЕ (БЛУДІВ) У СИСТЕМІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ГОРОХІВСЬКОЇ ГРОМАДИ. Мізирнюк Наталія Іванівна педагог-організатор Село Мирне (історична назва – Блудів) є одним із давніх населених пунктів сучасної Горохівської міської територіальної громади Луцького району Волинської області. Його історія сягає XVI століття: перша письмова згадка про населений пункт датується 1540 роком [1]. Цей факт засвідчує глибоке історичне коріння села та його належність до давньої поселенської мережі Волині. Розташоване серед родючих земель, Мирне здавна формувалося як аграрне поселення з усталеними традиціями землеробства, громадського устрою та духовного життя. Упродовж століть село перебувало в складі різних адміністративно-територіальних одиниць. У ХІХ столітті Блудів належав до Свинюської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії [2]. Архівні статистичні дані засвідчують, що населений пункт був досить людним: тут налічувалося понад дві сотні дворів, а кількість мешканців сягала близько двох тисяч осіб. Основою господарського життя залишалося землеробство, доповнене тваринництвом та ремісничими заняттями. Земля була головним ресурсом і цінністю громади, визначаючи уклад життя селянських родин. Історична назва «Блудів» існувала до 1964 року, коли відповідно до рішення органів державної влади село було перейменоване на Мирне [3]. Зміна назви відбувалася в контексті адміністративних перетворень радянського періоду. Нова назва мала символічний характер і відображала прагнення до мирного життя після воєнних потрясінь ХХ століття. Водночас історична назва збереглася в пам’яті старожилів та в окремих архівних документах, що становить важливу частину локальної історичної спадщини. Суттєвий вплив на розвиток села мали події Першої та Другої світових воєн. Воєнні роки стали трагічними для багатьох родин: значна кількість жителів була мобілізована, частина з них загинула на фронтах. Друга світова війна принесла руйнування господарств, матеріальні втрати та людські жертви. Імена загиблих земляків увічнені в пам’яті громади та на пам’ятних знаках. Повоєнний період позначився відбудовою житлового фонду, відновленням господарства та поступовою стабілізацією життя. У післявоєнні роки в селі було створено колективне господарство, яке стало основною формою організації праці в аграрній сфері. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні зернових культур, цукрового буряка, розвитку молочного та м’ясного тваринництва. Праця селян вимагала значних фізичних зусиль, проте саме вона забезпечувала економічну основу існування громади. У цей час відбувалося розширення сільської інфраструктури: зводилися виробничі приміщення, господарські споруди, розвивалася мережа доріг, покращувалися умови побуту. Важливою складовою історичного розвитку Мирного є становлення освітньої сфери. Ще в першій половині ХХ століття в селі діяла початкова школа. Освітній заклад став осередком формування національної свідомості, культурних традицій та духовних цінностей. Після Другої світової війни школу було відновлено, розширено матеріальну базу, збільшено кількість учнів. Учителі відігравали значну роль у вихованні молодого покоління, прищеплювали любов до рідного краю, шанобливе ставлення до історії та традицій. Культурне життя села концентрувалося навколо клубу, бібліотеки та релігійної громади. Сільський клуб став місцем проведення свят, концертів, тематичних вечорів, зустрічей. Тут діяли гуртки художньої самодіяльності, організовувалися вистави та урочистості з нагоди державних і народних свят. Бібліотека забезпечувала доступ до літератури, сприяла підвищенню освітнього рівня населення. Релігійна громада, попри історичні випробування, зберігала духовні традиції, що формували моральні засади життя селян. У період незалежності України село Мирне увійшло до складу Горохівської міської територіальної громади [4]. Адміністративна реформа та процес децентралізації відкрили нові можливості для розвитку місцевого самоврядування. Інтереси жителів представляє староста, який координує взаємодію між селом і міською радою, сприяє вирішенню соціально-побутових питань, організації благоустрою, розвитку інфраструктури та реалізації громадських ініціатив. Сучасний історико-культурний простір Мирного формується на основі поєднання традиційного укладу життя та новітніх тенденцій розвитку. Провідну роль у господарській сфері відіграє аграрне виробництво. Землі села обробляють фермерські господарства та аграрні підприємства, що використовують сучасну техніку та технології. Водночас зберігається традиція особистого селянського господарства: мешканці утримують підсобні господарства, займаються городництвом і садівництвом. Така модель господарювання поєднує історичну спадковість із сучасними економічними підходами. Особливе значення для історичної довідки населеного пункту має збереження пам’яті про визначних односельців, які своєю працею чи громадською діяльністю зробили внесок у розвиток села. У різні періоди історії мирненці проявляли активність у громадському житті, підтримували освітні та культурні ініціативи, брали участь у захисті Батьківщини. Сучасна громада продовжує традиції взаємодопомоги, згуртованості та відповідальності за майбутнє рідного краю. Таким чином, історична довідка про село Мирне засвідчує його багатовіковий розвиток, нерозривний зв’язок поколінь та вагоме місце в історико-культурному просторі Горохівської громади. Від першої писемної згадки XVI століття до сьогодення село пройшло складний шлях адміністративних змін, воєнних випробувань, соціально-економічних трансформацій. Проте незмінними залишилися працьовитість мешканців, їхня любов до рідної землі та прагнення зберегти історичну пам’ять. Дослідження історії Мирного є важливою складовою краєзнавчої роботи, адже воно сприяє формуванню національної свідомості, поваги до минулого та відповідальності за майбутнє громади. Список використаних джерел: 1. Історія міст і сіл Української РСР : Волинська область / редкол.: В. О. Замлинський та ін. Київ : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. 747 с. 2. Матеріали до історії Волинської губернії. Житомир : Волин. губ. друкарня, 1906. 428 с. 3. Про перейменування населених пунктів Волинської області : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1964 р. 4. Про утворення та ліквідацію районів : Постанова Верховної Ради України від 17 лип. 2020 р. № 807-ІХ.
21 листопада 2025Горохів. «Горохів Digital» — це ваш особистий гід, доступний 24/7 у вашому смартфоні. Він допоможе вам відкрити справжній Горохів — місто, насичене історіями, легендами та пам'ятками, про які не пишуть у Вікіпедії. Наші аудіоісторії розкажуть про:• Величні архітектурні пам’ятки та їхні таємниці.• Видатних особистостей, які формували обличчя Горохівщини.• Маловідомі куточки та легенди, що передаються з покоління в покоління. Цей путівник є результатом справжньої краєзнавчої пристрасті та цифрового ентузіазму, об’єднаних зусиллями Надії Фищук та Валерія Кулая. Ми щиро дякуємо кожній небайдужій особі, яка долучилася до реалізації проєкту — чи то надаючи архівні фото, чи ділячись унікальними місцевими історіями! Ваша допомога безцінна. Долучайтеся до історії!Проєкт «Горохів Digital» не зупиняється! Ми постійно продовжуємо збирати краєзнавчий матеріал, щоб розширити аудіомаршрути та зробити путівник ще більш змістовним.• Чи знаєте ви унікальну історію, пов’язану з Гороховом?• Чи маєте ви старі фотографії, документи або спогади?Ми будемо безмежно раді співпраці з краєзнавцями, істориками та просто місцевими мешканцями! Ваш внесок може стати наступною зупинкою в нашому цифровому путівнику. Запрошуємо: увімкніть звук, одягніть навушники і дозвольте Горохову розповісти свою історію!
10 січня 2026Благодійна розколяда «Колядуймо разом нині - за мир в Україні».. 9 січня 2026 року у Рожнятові відбулася благодійна розколяда «Колядуймо разом нині - за мир в Україні». Розпочалося дійство зі спільного виконання колядки «Нова радість стала».Отець Василь Філіпович поблагословив захід та провів молитву за мир в Україні. Хвилиною мовчання вшанували всіх Героїв, які загинули, захищаючи Україну.Українська коляда лунає по всьому світу попри війну, поміж звуки сирен українці колядують. Цьогорічна коляда — це співана молитва кожного українця, бо в ній віра, що українці переможуть вічного ворога. У благодійній розколяді взяли участь:- Народний аматорський хоровий колектив Рожнятівського Народного дому (керівник — Н. Мензатюк); - Ввокальний ансамбль Рожнятівської школи мистецтв (керівник — Т. Мельник); - Народний аматорський родинний ансамбль «Русинка» Рожнятівського Народного дому (керівник — Леся Милів); - Народний аматорський вокальний ансамбль «Мелодія» Рожнятівського Народного дому (керівник — Р. Іванишин); - Народний аматорський хоровий колектив «Союзу українок» Рожнятівського Народного дому (керівник — С. Діденко); - Народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Надвечір’я» Народного дому с. Сваричів (керівник — С. Рибчак). Дякуємо нашим Захисникам і Захисницям за можливість вільно жити і працювати. Нехай Новонароджений Ісус оберігає кожного воїна, веде до перемоги, допомагає пройти всі випробування і повертає всіх Захисників і Захисниць України живими додому.Миру нам та Божої благодаті.Христос народився! Славімо Його!Слава Україні! Героям слава! (Під час благодійної розколяди було зібрано 8 тис. 350 грн для потреб наших хлопців та дівчат із лав Збройних Сил України.)
7 грудня 2025Горохівщина впроваджує інноваційну платформу КРЕДЕНС. 4 грудня 2025 року відбувся семінар-практикум 'Цифрова спадщина громади: практичне застосування платформи КРЕДЕНС', що став підсумком першого року роботи на цифровому порталі. Захід, ініційований начальником управління з гуманітарних питань Володимиром Зінчуком, зібрав тих, хто щодня працює на передовій культурного фронту: бібліотекарів, педагогів-організаторів та завідувачів будинками культури. У центрі уваги семінару постала інноваційна українська платформа КРЕДЕНС. Спікери детально розкрили її унікальний функціонал. Учасники ознайомилися з тим, як КРЕДЕНС спрощує облік фондів та процеси видачі/повернення, перетворюючи рутинну роботу на ефективний цифровий процес. Було наочно продемонстровано, як платформа дозволяє систематизувати, зберігати та надавати широкий доступ до даних про локальні культурні об’єкти, роблячи їх доступними для дослідників та громадськості. Перша частина семінару була присвячена детальному аналізу успіхів. Тетяна Янюк, начальник проєктного відділу і цифровізації, представила ґрунтовний огляд роботи на платформі. Вона проаналізувала динаміку впровадження КРЕДЕНС за різними напрямками, виділяючи ключові успіхи та точки зростання. Особливу увагу пані Тетяна приділила аналізу опублікованих статей та матеріалів, що вже з'явилися на платформі, демонструючи реальний внесок громади. Продовжуючи практичну лінію, Валерій Кулай, розробник платформи 'КРЕДЕНС', акцентував увагу на доступності. Він не лише детально пояснив механізм подачі статей на платформу мешканцями громади, але й створив і роздав у кожний заклад інформаційну афішу, яка покроково розповідає, як можна опублікувати і створити статтю. Цей інструмент значно спростить долучення громадськості до формування цифрового каталогу. Історик, краєзнавець Надія Фищук провела потужну історичну паралель, порівнявши учасників із рухом хлопоманів середини ХІХ століття. 'Так само, як хлопомани збирали народні звичаї, обряди, організовували освітні зустрічі та навчання для українського суспільства, ми сьогодні є носіями тієї ж місії. Сучасність випробовує нас новими викликами, але наш обов'язок — збереження пам'яті про наших предків, про наші родини,' — наголосила пані Надія. Вона закликала присутніх до активної співпраці та готовності допомагати у зборі й публікації матеріалів на платформі КРЕДЕНС, підкреслюючи, що кожен оцифрований спогад чи предмет є безцінним внеском. Учасником семінару-практикуму був Горохівський історичний музей, який підтримує ідею цифровізації та збереження локальної спадщини. КРЕДЕНС — це свідомий вибір на користь збереження нашої ідентичності в цифровому просторі.
6 листопада 2025ТВОРЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ДУШІ!. 5 листопада 2025 року в Рожнятівській територіальній громаді відзначили День працівників культури та майстрів народного мистецтва – свято людей, які щодня творять надзвичайно важливий фронт духовності, української ідентичності та культурної пам’яті. Саме завдяки працівникам культури, творчим колективам та майстрам народного мистецтва наша громада має те, що нас об’єднує: традиції, пісні, ремесла, свята і людське тепло. Це люди, які працюють не заради гучних слів, а з любові до своєї справи та рідного Українського краю. Урочистості провели юні таланти – вихованці Рожнятівської дитячої школи мистецтв. Їхні виступи стали ніжним і щирим вітанням для наставників, працівників та всіх присутніх, адже саме вони щодня передають дітям не просто знання, а душу української пісні та мистецьке коріння нашого народу. Завершилися урочистості спільним виконанням Державного Гімну України. У цей момент у залі панували єдність, вдячність і гордість за те, ким ми є та що бережемо. Щира подяка всім, хто працює у сфері культури Рожнятівщини! Ваша праця – це світло, яке передається від серця до серця. Окрема подяка нашим Захисникам і Захисницям, які стоять на варті миру та свободи України. Саме завдяки вам ми маємо можливість працювати, творити, навчати дітей, берегти культуру та розвивати громаду. Ваша мужність – фундамент сьогодення і майбутнього нашої держави. Низький уклін і шана всім, хто боронить Українську землю! Слава Україні! Героям Слава!
ВИПАДКОВЕ ВІДЕО
ВИПАДКОВА ПІСНЯ
"Ой там під горою жито із травою"
читати статтю з піснею...Наші партнери
Контактна інформація: [email protected]+38 (096) 382-14-14
КРЕДЕНС
Валерій КУЛАЙ, 2024-2026
|
|
