Жорна

Жорна – це традиційний ручний інструмент для помолу зерна, яким користувалися бойки, як і інші українські етнографічні групи. Вони складалися з двох кам’яних кругів: нижній залишався нерухомим, а верхній обертався за допомогою дерев’яного важеля. Між каменями засипали зерно, яке під час обертання перемелювалося на борошно або крупу.
Призначення жорен:
- Помол зерна. Основна функція – перетворення пшениці, жита, ячменю чи гречки на борошно або крупу для випікання хліба та приготування інших страв.
- Обробка інших продуктів. Подекуди жорна використовували для помолу гороху та інших бобових культур.
Коли використовували:
- У щоденному побуті. Помол зерна був невід’ємною частиною життя бойківської родини.
- Перед святами. До Різдва, Великодня та інших великих свят мололи більше борошна для випікання калачів, пасок і святкового хліба.
- В умовах автономності. У гірських бойківських селах, де млини були недоступні, жорна часто залишалися єдиним засобом обробки зерна.
Жорна символізували важливу складову господарства бойків, адже забезпечували родину основним продуктом харчування – хлібом. У багатьох сім’ях їх дбайливо зберігали й передавали з покоління в покоління як цінну родинну реліквію.

Жорна з приватної колекції Вуйків Марії Михайлівни (17.02.1967 р. н.). Належали її бабусі – Савчук Олені (1910-1955 рр.) та дідусеві – Савчуку Федору, які виховали семеро дітей. Згодом вони перейшли у спадок доньці – Савчук Анастасії Федорівні (1938-2013 рр.).