ОСВІТНЬО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ЛЮДМИЛИ МУДРАК У РЕТРОСПЕКТИВІ РОЗВИТКУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ГОРОХІВЩИНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР

Ірина Олексіївна Слюсарчук,

 учитель історії та правознавства Горохівського ліцею №1 ім. І.Я.Франка Горохівської міської ради Луцького району Волинської області

Розвідка присвячена висвітленню педагогічної та культурно-освітньої діяльності Мудрак Людмили Лук’янівни – відомої вчительки української мови та літератури Горохівщини.
Актуальність дослідження зумовлена потребою збереження та наукового осмислення педагогічної спадщини видатних освітян локального рівня як важливої складової історико-культурного простору територіальної громади. В умовах сучасних освітніх трансформацій особливого значення набуває вивчення досвіду вчителів, чия багаторічна діяльність сприяла формуванню національно свідомої, духовно зрілої особистості та утвердженню української мови й культури в регіональному освітньому середовищі. 
Наукова новизна статті полягає в системному узагальненні педагогічної, методичної та культурно-просвітницької діяльності Мудрак Людмили Лук’янівни в контексті розвитку освітнього простору Горохівської міської територіальної громади. Уперше її професійний шлях і творчий доробок розглядаються як цілісне явище, що має стале значення для формування локальної освітньої традиції та історичної пам’яті краю.
Об’єктом дослідження виступає педагогічна діяльність учителя української мови та літератури в історико-культурному просторі Горохівщини другої половини ХХ – початку ХХІ століття. 
Предметом дослідження є професійний шлях, методична система та виховні пріоритети Мудрак Людмили Лук’янівни як представниці когорти видатних особистостей педагогічного середовища Горохівської ОТГ а також результати її впливу на формування учнівських поколінь.
Завданнями наукової статті є висвітлення основних етапів життєвого і професійного шляху педагогині; аналіз особливостей її методичної та творчої діяльності; узагальнення результатів роботи з обдарованими учнями; визначення ролі Людмили Лук’янівни у розвитку освітнього та культурного середовища Горохівщини; окреслення значення її педагогічної спадщини для сучасної регіональної освіти.
Мудрак Людмила Лук’янівна працювала в Горохівському ліцеї №1 ім. І.Я. Франка Горохівської міської ради Луцького району Волинської області. Вона  стала чи не єдиним заслуженим працівником освіти України в Горохівському ліцеї №1, відмінником освіти України, лауреатом обласної премії імені Лесі Українки.
Тож її педагогічна постать посідає помітне місце в історико-культурному просторі Горохівської територіальної громади.
Мудрак Людмила Лук’янівна народилася 15 листопада 1950 року в селі Піски Горохівського району. Середню освіту  здобула у школі  ім. І.Я. Франка, яку закінчила у 1967 році. Фахову педагогічну освіту отримала в Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки. У 1972 році вона закінчила цей заклад, здобувши диплом учителя української мови та літератури.
Перші роки педагогічної діяльності були пов’язані з Квасівською восьмирічною школою, де Людмила Лук’янівна працювала з 1972 по 1974 рік. Упродовж 1974–1978 років Мудрак Людмила Лук’янівна викладала українську мову та літературу в середній школі села Брани. Із 1978 року працювала в Горохівському ліцеї №1 ім. І.Я. Франка, з яким була тісно пов’язана вся її подальша професійна діяльність.
Педагогічний стаж Людмили Лук’янівни становить понад 45 років безперервної праці. Її діяльність характеризується відданістю професії та глибоким усвідомленням місії вчителя. Вона навчала учнів любити життя, красу світу та вірити у власні сили.
Одна з провідних рис педагогині –  постійний творчий пошук. Людмила Лук’янівна неодноразово демонструвала високу педагогічну майстерність на засіданнях методичних об’єднань учителів-словесників. Її відкриті уроки та заходи відзначалися новизною, актуальністю та відповідністю вимогам часу. Учителька вміло поєднувала традиційні та інноваційні методи навчання. Вона досконало володіла навчальним матеріалом і методикою викладання української мови та літератури. Уроки Людмили Лук’янівни були логічно структурованими та насиченими проблемно-пізнавальними завданнями.
Значну увагу педагог приділяла розвитку дослідницьких умінь і творчої самостійності учнів. Школярі, яких навчала педагогиня, демонстрували високий рівень знань програмового матеріалу Вже тоді у її роботі провідним був компетентнісний підхід до навчання. Учні вміли дискутувати, аргументувати власну позицію та критично мислити. 
Людмила Лук’янівна активно використовувала проблемно-пошукові методи навчання. Особливе місце в її діяльності посідало формування національної свідомості та самосвідомості учнів. Уроки вчительки мали високий науково-теоретичний рівень і практичне спрямування. Вона систематично застосовувала орфографічні хвилинки, міні-диктанти та творчі вправи. Педагог ефективно реалізовувала індивідуальні та групові форми роботи.
У 2004–2005 навчальному році кабінет української мови та літератури, облаштований Людмилою Лук’янівною, посів ІІ місце в обласному огляді-конкурсі. Кабінет постійно поповнювався наочними та методичними матеріалами. Він став осередком підготовки учнів до олімпіад, конкурсів і ЗНО. 
Учителька успішно працювала з обдарованими дітьми. Двоє її учнів склали ЗНО з української мови на 200 балів. Вісімнадцять учнів стали переможцями, призерами й дипломантами всеукраїнських олімпіад. Десять учнів здобули перемогу на ІІІ етапі Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика. Понад десять вихованців стали переможцями конкурсу імені Тараса Шевченка.
Учні Людмили Лук’янівни неодноразово перемагали в літературних і декламаторських конкурсах. Починаючи з 2007 року, 89 учнів показали високий рівень навченості за результатами ЗНО. Педагог багато років готувала старшокласників на міжшкільному факультативі з української мови.
У 1998 році вона перемогла у конкурсі «Мій урок» газети «Українська мова та література». Її методичні матеріали друкувалися у всеукраїнських фахових виданнях. У 1999 році в журналі «Педагогічний пошук» було опубліковано її урок «Якою ж людиною був Мазепа?». У 1995 році Людмила Лук’янівна стала призером обласного етапу конкурсу «Учитель року». А у 2003 році – уривок твору сина Юрія Мудрака «Суржик – мова для убогих, метафізична модель духовних бомжів» опублікований у науково-методичному журналі Міністерства освіти і науки України «Дивослово». Цей твір учень написав на всеукраїнській олімпіаді .
У 2000 році вона була лауреатом всеукраїнського конкурсу «Класний керівник. Крок у ХХІ століття». 
Педагог була багаторічним членом журі обласних та всеукраїнських олімпіад. П’ять років Людмила Лук’янівна очолювала районну школу молодого педагога. Понад двадцять років керувала школою передового педагогічного досвіду. Двадцять років очолювала районне методоб’єднання вчителів української мови та літератури.
Людмила Лук’янівна була автором методичних посібників, зокрема «Система та результати роботи з обдарованими учнями». Вона брала участь в апробації підручників для 6 та 7 класів.
Понад 20 років була керівником літературної студії «Пролісок». Учителька активно займалася позакласною та виховною роботою. До того ж, вона була керівником музею історії школи.
За свою діяльність  була нагороджена понад 70 грамотами, подяками й дипломами. Педагогічний досвід Людмили Лук’янівни вивчався обласними методичними установами. 
У 1989 році їй було присвоєно звання «Вчитель-методист». У 2006 році стала лауреатом премії імені Лесі Українки.
Життєве кредо педагогині спрямоване на виховання особистостей, здатних «літати високо, далеко і красиво». Життєвим кредо Мудрак Людмили Лук’янівни є слова: «Якщо люди самі не вміють літати, то нехай навчать літати своїх дітей. Літати високо, далеко, красиво. І настане час, коли  діти розкриють крила і полетять. Нехай дорослі просто підуть за ними, щоб оберігати дітей від падіння. І тоді вийде, що дорослі теж летять…» 
І летять її вихованці. Серед випускників педагога є три кандидати філологічних наук, доценти, а також уже цілий клас учителів української мови та літератури. А ще, понад тисячу хороших людей, чесних, справедливих, справжніх патріотів рідної України.  
Біографічні факти та аналіз професійного шляху педагога дозволяють окреслити основні етапи й напрями діяльності Мудрак Людмили Лук’янівни, однак не вичерпують усього багатства її педагогічного впливу. Вагомим доповненням до офіційної характеристики стають свідчення безпосередніх учасників освітнього процесу – колег, учнів та їхніх батьків, отримані методом інтерв’ювання. Саме ці суб’єктивні, але водночас репрезентативні відгуки дають змогу глибше осмислити особистісний вимір педагогічної діяльності вчительки, розкрити її авторитет у шкільному середовищі та визначити місце в колективній пам’яті громади. 
С. І. Сов’як, заступник директора з виховної роботи Горохівської ЗОШ:
«Людмила Лук’янівна Мудрак за 34 роки роботи в школі виявила глибокі знання і високу методичну майстерність. Досконало володіючи матеріалом та методикою викладання мови і літератури, вона постійно знаходила найбільш ефективні форми роботи на уроці, працювала над розвитком пізнавальних інтересів і здібностей учнів. Її уроки завжди були змістовними, логічно побудованими, насиченими проблемно-пізнавальними завданнями та елементами дослідницької діяльності.
Учні добре засвоювали навчальний матеріал, мали сформовані мовленнєві вміння і навички. Результативність педагогічної праці підтверджували перемоги школярів у районних, обласних та всеукраїнських олімпіадах. Життєвим кредо Л. Л. Мудрак були слова В. Сухомлинського: “Педагогічне покликання неможливе без гармонії серця і розуму”. Її вихованці – гордість школи, морально зрілі, духовно багаті й освічені особистості». 
Ольга Радванецька, учениця 11 класу:
«У школі ми формуємо своє світосприймання, характер, закладаємо фундамент для майбутнього. Саме тому для нас такою важливою була праця класного керівника. Людмила Лук’янівна бачила в кожному з нас особистість, талант, уміла підтримати й розрадити. Вона – учитель за покликанням, а класний керівник – від Бога».
Н. І. Машина, мама учня 11 класу:
«Як класний керівник, Людмила Лук’янівна доклала багато зусиль, аби виховати в учнях патріотизм, людяність, доброту й милосердя. Вона згуртувала класний колектив, багато часу приділяла позакласній роботі, тісно співпрацювала з батьками, цікавилася умовами життя кожної дитини».
Г. Й. Радванецька, бабуся учениці 11 класу:
«Людмила Лук’янівна була класним керівником за покликанням. Вона вміла знайти підхід до кожного учня, бачила в дітях особистостей, тактовно й мудро супроводжувала їх у житті. Різні характери вона змогла об’єднати в єдиний, дружний колектив. Її вимогливість поєднувалася з материнською турботою, а батьківські збори завжди були щирою, відвертою розмовою».
Отже, подані відгуки колег, учнів та батьків переконливо засвідчують, що педагогічна діяльність Людмили Лук’янівни Мудрак ґрунтується на поєднанні високого професіоналізму, гуманістичних цінностей і щирої любові до дитини. Її вплив виходить далеко за межі навчального предмета, формуючи в учнів громадянську позицію, духовну зрілість і віру у власні сили. Саме тому постать учительки залишається знаковою для кількох поколінь вихованців і колег, а її педагогічний досвід має стійку виховну та суспільну цінність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1.    Гайдай І. С. Горохів. Історія міст і сіл Української РСР. – Волинська область. – К., Т1970, – ст. 165-179.
2.    Гришай І. «Одержимість». – Луцьк, – 1998.
3.    Киричук М. Волинь земля українська. – Т. І. Луцьк – 1995.
4.    Матеріали Волинської обласної наукової бібліотеки ім. О. Пчілки (Краєзнавчий відділ)
5.    Матеріали Горохівської районної бібліотеки
6.    Чучман Л.П. Горохів: історико-краєзнавчий нарис / Л. П. Чучман. – Луцьк : Надстир'я, 2001. – 215 с.: іл. – ISBN 966-517-300-6
7.     Чучман Л.П. Нариси історії Горохівщини: рукопис / Л. П. Чучман. – 1992. – 375 с. 
СПИСОК РЕСПОНДЕНТІВ:
1. Сов’як Світлана Іванівна – заступник директора з виховної роботи Горохівської загальноосвітньої школи.
2. Радванецька Ольга Іванівна – учениця 11 класу.
3. Машина Ніна Іванівна – мати учня 11 класу.
4. Радванецька Галина Йосипівна – бабуся учениці 11 класу.