НАФТОВА КРИНИЦЯ БІЛЯ ДУБОВОЇ КОРЧМИ

НАФТОВА КРИНИЦЯ БІЛЯ ДУБОВОЇ КОРЧМИ

Микола ЯКИМЕНКО, краєзнавець, м. Луцьк

      У статті йдеться про ймовірність нафтових покладів на території поблизу села Дубова Корчма Волинської області і Золочівка – Рівненської, а також селищ Локачі і Торчин.

       Біля села Дубова Корчма, що на південному прикордонні Волині і Рівненщини, була до Другої світової колонія польських осадників Дубина. Довкола неї тулилися хутори з прекрасними вишневими і яблуневими садами, білими хатами-мазанками, і глибокими, по 40-50 метрів, криницями. Вода в них була кришталево чистою, смачною.

       Тільки в одній криниці, що на найвищому пагорбі, там, де багато років стояла геодезична вишка, вона була не такою, як в інших хутірських, а маслянистою і пахла нафтою. Господар, який викопав її, через таку «смердючу воду» не став облаштовувати біля неї свою садибу. Можна сказати, як вважали тоді хуторяни, «прогорів». В окрузі швидко забули цю історію. Розповів її мені в далекому 1998 році 80-річний мій сусід по Дубовій Корчмі (мав тоді там дачну садибу) Павло Хомелюк, не розуміючи, про яку важливу річ йде мова. Згодом – ще декілька місцевих старожилів.

      У красиву легенду завжди хочеться вірити. Звичайно, організувати геологічну експедицію в пошуках нафти я не зміг, але при першій нагоді поїхав у сусіднє Рівне, де живе чоловік з дивовижними здібностями знати і бачити значно більше, як ми. У невелику квартиру Романа Івановича Диби потрапив, заручившись наперед рекомендацією начальника територіального геологічного відділу “Геоінформ” у Волинскій області Веніаміна Туза.

      – Романе Івановичу, на Волині є нафта?

     – А це ми зараз побачимо, –  відповів господар, беручи в руку металеву рамку, з якою працюють біоенергетики. На той час я вже знав, шо за допомогою цього нескладного інструмента спеціалісти з біолокації можуть не лише знайти в пустелі воду, вказати на геопатогенні, шкідливі для здоров’я місця, але й досить успішно вести пошук корисних копалин. До того ж, на відміну від інших біоенергетиків, Роман Іванович досить успішно робить це на крупномасштабних картах. Свого часу він здивував навіть Веніаміна Туза, вказавши йому на карті родовище міді, відкрите нещодавно в північних районах Волинської і Рівненської областей. А карта, як розповів Веніамін Степанович, була геологічною, на якій важко зорієнтуватися непідготовленій людині. До того ж інформація ця була закритою, а сам Роман Диба за фахом економіст.

     – Нафта, нафта, нафта, – пошепки промовляє Роман Диба, водячи рамкою по карті Волині. Раптом до цього непорушна рамка захвилювалась, немовби якась небачена сила почала крутити її.

– Так, записуйте: нафта в районі селища Торчин. Межі: на сході село Шепель, на заході – Затурці, на півді – Садів, на півночі – Хорохорин.

     – Нафта, нафта... Селище Локачі. З півночі – Войниця, з півдня –Старий Загорів, зі сходу – Шельвів, із заходу – Луковичі.

–            Нафта... Село Золочівка. З півночі – Угринів, з півдня – Боремель, із заходу – Колодежі, зі сходу – Малево. Стоп! Так це ж і є координати того місця, де була наповнена нафтою криниця! Прикордоння Горохівського району Волині і Демидівського Рівненщини. Може і справді розказана Павлом Хомелюком з Дубової Корчми історія допоможе нам з часом відшукати нафтові джерела Волині?

       Продовжити розмову на цю тему пощастило вже наступного дня після поїздки в Рівне. Голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук саме проводив у Луцьку нараду по облаштуванню нещодавно відкритого в області Локачинського газового родовища. На ній були присутні і керівники газопромислового управління «Львівгазвидобування». Скориставшись нагодою, запитую у головного геолога управління Володимира Войцицького про ймовірність нафтоносності згаданого мною району.

    – Ці поклади нафти розташовані на невеликих глибинах, тут йдуть вище і можуть виходити на поверхню. І за рахунок розвантаження пластових вод нафта може виноситися на поверхню. Тобто є активним свідченням нафтоносності і потрібно шукати звідкіля вона йде. Вона так може пересуватися десятки кілометров. Загалом це є одна із ознак нафтоносності, але потрібно шукати першоджерела.

–Я вам скажу, що в нас вся зона Локач, Павлівки, Локачинске газове родовище, мають залишкову нафту (від Локач до Дубової Корчми 30 кілометров – М. Я.). На глибині 800 метрів там є газ і нафта (згадайте, про її присутність у цьому районі вказував і біоенергетик з Рівного Роман Диба –М.Я.). Так само як і на Лудинській площі (південно-західна частина Волині) були ознаки нафти. Так що перспективи, безумовно, є.

Розповідь Володимира Войцицького продовжує Веніамін Туз:

–На нашій території проведено знані геофізичні дослідження. І геофізики виділяли дуже багато структур, які можуть бути пастками як для газу, так і для нафти. Девонські відкладення в цій частині Волинської і Рівненської областей якраз підходять близько до поверхні землі. Структура і розташування цих пластів роблять можливим рух по них нафти у більш високі горизонти і навіть попадання її в криниці, які експлуатуються якраз у верхньому крейдяному горизонті, який там незначний. Таке можливо. Це свідчить про непрості геологічні умови, можливо, навіть розломи. Це одна з ознак того, що там слід проводити розвідку.

     Вже понад чверть століття видає газ перше в цьому регіоні України Локачинське родовище. Геологи розраховують розвідати і нові. Цілком можливо, що з часом вони знайдуть і промислові запаси волинської нафти. Вже на початку 2000-х років поблизу села Хорів вони відкачали перші десятки тонн. Час покаже: чи нафтова криниця біля Дубової Корчми лише красива легенда, чи добра підказка матері-землі про ті багатства, які вона припасла нам.