МИРНЕ (БЛУДІВ) У СИСТЕМІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ ГОРОХІВСЬКОЇ ГРОМАДИ

Мізирнюк Наталія Іванівна педагог-організатор

Село Мирне (історична назва – Блудів) є одним із давніх населених пунктів сучасної Горохівської міської територіальної громади Луцького району Волинської області. Його історія сягає XVI століття: перша письмова згадка про населений пункт датується 1540 роком [1]. Цей факт засвідчує глибоке історичне коріння села та його належність до давньої поселенської мережі Волині. Розташоване серед родючих земель, Мирне здавна формувалося як аграрне поселення з усталеними традиціями землеробства, громадського устрою та духовного життя.

Упродовж століть село перебувало в складі різних адміністративно-територіальних одиниць. У ХІХ столітті Блудів належав до Свинюської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії [2]. Архівні статистичні дані засвідчують, що населений пункт був досить людним: тут налічувалося понад дві сотні дворів, а кількість мешканців сягала близько двох тисяч осіб. Основою господарського життя залишалося землеробство, доповнене тваринництвом та ремісничими заняттями. Земля була головним ресурсом і цінністю громади, визначаючи уклад життя селянських родин.

Історична назва «Блудів» існувала до 1964 року, коли відповідно до рішення органів державної влади село було перейменоване на Мирне [3]. Зміна назви відбувалася в контексті адміністративних перетворень радянського періоду. Нова назва мала символічний характер і відображала прагнення до мирного життя після воєнних потрясінь ХХ століття. Водночас історична назва збереглася в пам’яті старожилів та в окремих архівних документах, що становить важливу частину локальної історичної спадщини.

Суттєвий вплив на розвиток села мали події Першої та Другої світових воєн. Воєнні роки стали трагічними для багатьох родин: значна кількість жителів була мобілізована, частина з них загинула на фронтах. Друга світова війна принесла руйнування господарств, матеріальні втрати та людські жертви. Імена загиблих земляків увічнені в пам’яті громади та на пам’ятних знаках. Повоєнний період позначився відбудовою житлового фонду, відновленням господарства та поступовою стабілізацією життя.

У післявоєнні роки в селі було створено колективне господарство, яке стало основною формою організації праці в аграрній сфері. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні зернових культур, цукрового буряка, розвитку молочного та м’ясного тваринництва. Праця селян вимагала значних фізичних зусиль, проте саме вона забезпечувала економічну основу існування громади. У цей час відбувалося розширення сільської інфраструктури: зводилися виробничі приміщення, господарські споруди, розвивалася мережа доріг, покращувалися умови побуту.

Важливою складовою історичного розвитку Мирного є становлення освітньої сфери. Ще в першій половині ХХ століття в селі діяла початкова школа. Освітній заклад став осередком формування національної свідомості, культурних традицій та духовних цінностей. Після Другої світової війни школу було відновлено, розширено матеріальну базу, збільшено кількість учнів. Учителі відігравали значну роль у вихованні молодого покоління, прищеплювали любов до рідного краю, шанобливе ставлення до історії та традицій.

Культурне життя села концентрувалося навколо клубу, бібліотеки та релігійної громади. Сільський клуб став місцем проведення свят, концертів, тематичних вечорів, зустрічей. Тут діяли гуртки художньої самодіяльності, організовувалися вистави та урочистості з нагоди державних і народних свят. Бібліотека забезпечувала доступ до літератури, сприяла підвищенню освітнього рівня населення. Релігійна громада, попри історичні випробування, зберігала духовні традиції, що формували моральні засади життя селян.

У період незалежності України село Мирне увійшло до складу Горохівської міської територіальної громади [4]. Адміністративна реформа та процес децентралізації відкрили нові можливості для розвитку місцевого самоврядування. Інтереси жителів представляє староста, який координує взаємодію між селом і міською радою, сприяє вирішенню соціально-побутових питань, організації благоустрою, розвитку інфраструктури та реалізації громадських ініціатив.

Сучасний історико-культурний простір Мирного формується на основі поєднання традиційного укладу життя та новітніх тенденцій розвитку. Провідну роль у господарській сфері відіграє аграрне виробництво. Землі села обробляють фермерські господарства та аграрні підприємства, що використовують сучасну техніку та технології. Водночас зберігається традиція особистого селянського господарства: мешканці утримують підсобні господарства, займаються городництвом і садівництвом. Така модель господарювання поєднує історичну спадковість із сучасними економічними підходами.

Особливе значення для історичної довідки населеного пункту має збереження пам’яті про визначних односельців, які своєю працею чи громадською діяльністю зробили внесок у розвиток села. У різні періоди історії мирненці проявляли активність у громадському житті, підтримували освітні та культурні ініціативи, брали участь у захисті Батьківщини. Сучасна громада продовжує традиції взаємодопомоги, згуртованості та відповідальності за майбутнє рідного краю.

Таким чином, історична довідка про село Мирне засвідчує його багатовіковий розвиток, нерозривний зв’язок поколінь та вагоме місце в історико-культурному просторі Горохівської громади. Від першої писемної згадки XVI століття до сьогодення село пройшло складний шлях адміністративних змін, воєнних випробувань, соціально-економічних трансформацій. Проте незмінними залишилися працьовитість мешканців, їхня любов до рідної землі та прагнення зберегти історичну пам’ять. Дослідження історії Мирного є важливою складовою краєзнавчої роботи, адже воно сприяє формуванню національної свідомості, поваги до минулого та відповідальності за майбутнє громади.

Список використаних джерел:

1.                  Історія міст і сіл Української РСР : Волинська область / редкол.:          В. О. Замлинський та ін. Київ : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. 747 с.

2.                  Матеріали до історії Волинської губернії. Житомир : Волин. губ. друкарня, 1906. 428 с.

3.                  Про перейменування населених пунктів Волинської області : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1964 р.

4.                  Про утворення та ліквідацію районів : Постанова Верховної Ради України від 17 лип. 2020 р. № 807-ІХ.