Вишиті штори

Вишиті штори є зразком традиційного домашнього рукоділля, яке було невід’ємною частиною побуту української родини. Їх вишила жителька села Петранка (Рожнятівська ТГ) Лаврів Орися Василівна (2.07.1949 р. н.) приблизно у середині 1980-х років.
    Штори виконані на мішковині – міцному полотні з виразною структурою, яке широко використовувалося для вишивання. Саме така основа давала змогу рівно вкладати нитку, завдяки чому орнаменти виходили чіткими, рельєфними та добре помітними.
    Виріб вишитий дрібним хрестиком надзвичайно акуратно та майстерно. Орнамент має геометричний характер і складається з традиційних українських символів. Основним елементом є ромби, що у народній символіці означають родючість, достаток і продовження роду. Усередині окремих ромбів розміщені хрести-обереги, покликані захищати оселю та її мешканців від усього лихого. 
Кольорова гама традиційна для Прикарпаття: поєднання червоного, чорного та жовтого кольорів із невеликими вкрапленнями зеленого. Червоний колір символізує життя, любов і радість, чорний – землю та мудрість предків, жовтий – добробут і сонячне тепло.
    Композиція штор вирізняється впорядкованістю та симетрією. Орнаментальні смуги розташовані рядами й ритмічно повторюються, створюючи відчуття гармонії та завершеності. Краї виробу оздоблені тонкою вишитою каймою, яка підкреслює цілісність композиції. Нижня частина прикрашена бахромою: нитки акуратно витягнуті та сформовані у рівні китиці, що додають виробу легкості, ошатності та святковості.
    Такі штори використовували не в повсякденному побуті, а переважно у святкові дні або в «великій кімнаті» – найкращій частині оселі, де приймали гостей. Вони не лише прикрашали інтер’єр, а й були предметом особливої гордості господині, свідчили про її працьовитість, майстерність і художній смак. Водночас вишиті штори виконували роль своєрідного оберега родинного дому.
    Сьогодні штори зберігаються у доньки майстрині – Паращиняк Тетяни Миколаївни – як цінна родинна реліквія та пам’ять про традиції попередніх поколінь.