Костел Святих Петра і Павла

село Сокіл, Рожищенська ТГ, Волинська область

Костел Святих апостолів Петра і Павла в селі Сокіл є важливою пам’яткою сакральної історії Волині, що відображає багатоконфесійне минуле краю та складні історичні процеси, які формували релігійний ландшафт регіону.

Заснування та рання історія

Поява римо-католицького костелу в Соколі пов’язана з поширенням католицизму на Волині у XVII–XVIII століттях, коли місцеві маєтності належали шляхетським родинам Речі Посполитої. 

Саме вони зазвичай виступали фундаторами костелів, забезпечуючи їх землею, доходами та опікою.

У 1907 році мешканці Сокола та навколишніх сіл прийняли рішення збудувати костел на місці спаленої три роки тому святині.

Для того, щоб зібрати необхідну суму, серед населення продавали надруковані «цегелки» у формі поштівок із малюнками спроектованого костелу. Кожна така коштувала 20 копійок.

До збору коштів долучились не лише католики, а й православні. В результаті вдалось зібрати 9 тисяч рублів. Велику суму по тих мірках. Необхідні кошти, дозволили активному пробощу Токарському розпочати будівництво святині в 1907 році.

Фундамент був закладений досить швидко. Урочисте освячення фундаментів майбутнього костелу відбулось 6 червня 1907 року. Саме в той день були зроблені фото.

Потім їх передрукували місцеві волинські ЗМІ та релігійні видання. До місця будівництва костелу прийшла велика кількість людей, більшість ішла пішки із своїх населених храмів разом із духовенством та іконами.

Очевидці згадували, що такої кількості людей в Соколі не бачили ніколи. Це було справжнє свято для цього регіону, яке об’єднало в спільній меті католиків та православних. На урочистість прийшло більше тисячі людей.

Тогочасні журналісти про подію писали так: «Місцевий люд тут дуже толерантний до релігії. Православні ходять на рівні до костелів та церков».

Зведення храму в селі Сокіл відбувалось під керівництвом К. Тележинського, який був родом із міста Луцька. Мулярі були запрошені із Королівства Польського, адже в ті часи Волинь була в складі Російської імперії.

Відомо, що храм будували до 1909 року.

Проте в роки Першої світової війни новий храм був пошкоджений і поруйнований. Знову його відбудували лише в міжвоєнний період. В 1938 році місцева парафія нараховувала близького дві тисячі віруючих.

В роки Другої світової війни святині знову була розграбована та поруйнована. Великий снаряд, який застряг у стіні будівлі, нагадує про бурхливий період історії. Потім радянська влада використовувала храм як зерносховище.

У 80-х роках минулого століття поляки захотіли відродити свою святиню і взялися облаштовувати біля костелу дитячий табір. Збудували чотири літніх будиночки. Але дуже скоро справу закинули. І так все стояло, аж поки на цьому місці УПЦ (КП) не вирішила зробити монастир. 

У 2011 році на території покинутого костелу відкрили Свято-Успенський чоловічий монастир Української православної церкви Київського патріархату.