Віктор Герасимчук “Ожини”

Де берізки одбігли від гаю,
Де за вільхами вітер приліг,
Ми з тобою ожин назбираєм,    
Дивних ягід моєї землі.       

У село повернемося пізно,
Вслід нам гляне цікавість з воріт
І шумітиме спогадом ліс нам,  
У розлдоллі росистих доріг.   

Не шукайте ви люди провини
І не будьте матусю сумні.
Наші руки скололи ожини,      
Ну а губи обвітрила ніч.  


Примітки
Мелодію до пісні склав Віктор Герасимчук / автор тексту: Петро Мах

Про композитора

Віктор Герасимчук 

Народився 13 серпня 1935 року в с. Топільне  Рожищенської громади Волинської області.

У 1963 році закінчив диригентсько-хоровий відділ Луцького державного музичного училища, диригентський (1969, кл. викл. І. Небожинського) та композиторський (1978, кл. проф. Д. Задора) факультети Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка.  Віктор Герасимчук став першим професійним композитором Волині та першим серед волинян був прийнятий до Спілки композиторів України (1978). 

У 1965 – 1979 роках працював викладачем музично-теоретичних дисциплін та диригування Луцького культурно-освітнього училища (нині Волинський фаховий коледж культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського), а в 1979 – 2001 роках – викладачем цих дисциплін у Луцькому педагогічному училищі (нині  Луцький педагогічний інститут). На початку 1980-х вів клас композиції у Луцькій дитячій музичній школі № 2.

Заслужений діяч мистецтв України (1991), Лауреат обласної мистецької премії ім. І. Стравінського (1995).

 Творчий шлях Віктора Герасимчука розпочався ще до навчання у Луцькому музичному училищі. Уже тоді звучали його пісні “Вальс юності” (вірші П. Маха), “Краю коханий мій” (власні вірші), “Коли над копрами” (вірші К. Найчука) та ін. Пізніше стали популярними “Тихо падає цвіт” (вірші О. Богачука), “Ожини” (вірші П. Маха), “Яблуневими пелюстками” (вірші П. Біби), та інші.

Ще до вступу на композиторський факультет В. Герасимчук заявив про себе у вокально-хоровому жанрі – став відомим музичним діячем Волині та отримав визнання за її межами. Про це свідчать численні публікації творів, починаючи з 60-х років, як у місцевій пресі так і в колективних збірниках та республіканських журналах (“Репертуарнй збірник”, “Заспів”, “Райдуга”, “Пісні нової Волині”, “Співає Лесин край”, “Музичні вечори”, “Вокальні твори на слова Лесі Українки”, “Музика”, “Україна” та ін.). Про визнання композитора свідчать також статті, присвячені розвитку самодіяльної композиторської творчості (збірник “Художня самодіяльність на сучасному етапі” (1977), журнал “Соціалістична культура” (1972).

  Навчання на композиторському факультеті розширює творчі горизонти Віктора Гнатовича. Вільне оволодіння поліфонічною технікою, вивчення сучасних напрямів композиторської творчості, зокрема додекафонної техніки, оновлює звукову палітру автора (струнний квартет, кантата “Обеліски і колоски” та інші твори). Значним художнім досягненням творчості композитора того часу стала кантата “Обеліски і колоски” на вірші П. Шаповала, високу професійну оцінку якій дали музикознавець Ніна Герасимова-Персидська та композитор Дизидерій Задор. Творча співдружність єднала композитора з волинськими (П. Махом, О. Богачуком, В. Геєм, Й. Струцюком, В. Лазаруком та ін.) і київськими (П. Бібою, Д. Луценком, М. Вінграновським) поетами.

Особливою любов’ю композитора стала поезія Лесі Українки, до якої він неодноразово звертався протягом свого життя. Твори на її тексти отримали високу оцінку музичної громадськості. У 1996 році на Ш Міжнародному конкурсі хорового мистецтва імені Лесі Українки чотири хори Віктора Герасимчука на вірші поетеси стали конкурсними (“Вечірня година”, “Горить моє серце”, “До тебе, Україно”, “Що ти говориш, любко моя мила?”). 

В. Герасимчук – лауреат багатьох обласних та всеукраїнських конкурсів на найкращу пісню. Пісні “Батькова криниця” (вірші В. Гея) та “А окопи, як рани” (вірші А. Михайлевського) у різний час були визнані найкращими піснями року. Хор “Чорний біль весни” (вірші В. Гея), присвячений чорнобильській трагедії, став лауреатом всеукраїнського хорового конкурсу (Житомир), а пісня “Ожини” на вірші П. Маха давно стала народною. 

 Музика композитора неодноразово звучала на пленумах та з’їздах композиторів України, Міжнародному фестивалі “Київ Музік Фест‘98”, творчих звітах майстрів мистецтв і колективів художньої самодіяльності Волині у Києві.

Твори В. Герасимчука увійшли до репертуару заслуженої хорової капели “Трембіта” (Львів), народного камерного хору “Легенда” (Дрогобич), народної хорової капели хлопчиків та юнаків “Дударик” (Львів), камерного хору “Благовіст” (Луганськ), народної хорової капели “Колорит” (Камінь-Каширський), народної жіночої хорової капели Луцького педагогічного колледжу, солістів: Василя Чепелюка, Зої Комарук та ін.

З  1986 року виходить друком низка збірок композитора: «Вокальні твори» (К.: Музична Україна, 1986), «Горить моє серце» (хори і солоспіви на вірші Лесі Українки) (Луцьк: Надстир'я, 1994), "Кантата «Обеліски і колоски» (К.: Музична Україна, 1985), «Соната для фортепіано» (Луцьк: Ініціал, 1997), «Молодість моя» (вибрані пісні та романси) (Луцьк: Медіа; Волинська обласна друкарня, 2000). 

Статті та інтерв'ю композитора були опубліковані в журналах «Музика» (1971—1987), газетах «Радянська Волинь», «Волинь» «Молодий ленінець», «Віче», «Луцький замок».

Протягом сорока років працював позаштатним методистом Волинського центру народної творчості. Брав участь у проведенні семінарів народної творчості в районах області. Був головою журі обласних конкурсів: конкурсу народно-інструментальної музики “Калинова сопілка”, конкурсу кобзарського мистецтва, членом журі конкурсів духової музики, двох регіональних та Ш Міжнародного конкурсу вокально-хорових колективів імені Лесі Українки, у 90-х роках – головою журі обласної комісії з атестації народних аматорських колективів. У 1975 – 1998 роках композитор очолював обласне об’єднання самодіяльних композиторів Волині. В. Герасимчук був членом Президії Правління обласного відділення музичного товариства України, входив до складу комітету з присудження обласних премій у галузі літератури, культури і мистецтва. 

 Помер композитор 2 грудня 2004 року в м. Луцьку.

звукові файли mp3