Loading...
Loading...

Володимир Гетьманчук

Володимир Гетьманчук, народжений у 1961 році в селі Грушів Іваничівського району, є видатним українським художником, чия творчість глибоко вкорінена в історичному та духовному спадку України. Його доробок охоплює безліч чудових картин, значна частина яких присвячена козацькій та релігійній  тематиці, що є однією з візитівок його мистецтва. Він відомий своїми розписами, які прикрашають храми та інші споруди в різних регіонах України, зокрема у Києві, Почаєві, а також на Волині, Вінниччині та Тернопільщині.

Творчість Володимира Гетьманчука здобула міжнародне визнання. Ще за часів СРСР він став лауреатом Всесоюзного фестивалю народної творчості, що підкреслює його талант та оригінальність. Його роботи були представлені на виставках у таких країнах, як США та Канада. На жаль, одна з цих виставок обернулася прикрою втратою для українського мистецтва: найкращі картини Володимира Гетьманчука, оціночна вартість яких становила 20 000 доларів США, так і не повернулися в Україну. Цей прикрий інцидент є болючим нагадуванням про цінність та вразливість культурної спадщини.

Творчий вогонь Володимира Гетьманчука ніколи не згасав. Варто відзначити його плідну роботу в Горліці, що у Польщі, де упродовж трьох літніх сезонів він створив вражаючу кількість робіт – 82 картини.

Вислови Володимира Гетьманчука, записані журналісткою Аліною Апончук, розкривають його глибоке розуміння мистецтва, його світогляд та нерозривний зв'язок творчості з духовністю

"Я не хотів малювати ленінів та андропових, бо не царське то діло, а ікони малювати — то царське…"

Це висловлювання є яскравим свідченням принциповості художника та його несприйняттям ідеологічного тиску. У радянські часи, коли офіційно пропагувався атеїзм, а художникам нав'язували певні теми та образи, відмова малювати вождів означала не лише професійну, а й громадянську позицію. Фраза "не царське то діло" підкреслює глибоке відчуття власної гідності та покликання, яке вище за політичну кон'юнктуру. Натомість, малювання ікон – "то царське діло" – для художника є символом піднесеності, святості та справжнього призначення мистецтва. Вказує на його бачення ікони як найвищого прояву художнього та духовного служіння, а не просто ремесла.

"Це — мій кисень!" — художник про розпис храмів

Вислів є потужною метафорою, що демонструє життєву необхідність та глибоку пристрасть Володимира Гетьманчука до розпису храмів. "Кисень" – це те, без чого неможливе життя, розпис храмів – це не просто робота чи хобі, а джерело його існування, натхнення та сенсу буття.

Особисте життя Володимира Гетьманчука також було тісно переплетене зі світом мистецтва. Він був одружений з Людмилою Корецькою, донькою відомого українського художника Олександра Корецького. Любов до мистецтва,  передалася у спадок синам Володимира та Людмили. Юрій і Сергій Гетьманчуки гідно продовжують справу не лише свого видатного батька, а й дідуся. Несуть творчий вогонь і талант, збагачуючи українське мистецтво новими творами та зберігаючи унікальну художню династію.

Серед безлічі робіт Володимира Гетьманчука, ікона Втечі Святої родини до Єгипту справляє на глядача особливе, глибоке враження. Художнику вдалося неймовірно майстерно передати всі тонкощі погоди та атмосферу пустелі.

Дивлячись на це полотно, глядач немов опиняється поруч із Йосипом та Марією, відчуваючи важкість їхнього шляху. Відчуття настільки реалістичні, що здається, ніби вдихаєш теплий подих пустелі, що несе дрібний пісок, який лоскоче шкіру.

22 серпня 2021 року Володимир Гетьманчук пішов з життя, залишивши по собі багату мистецьку спадщину.

Надія Фищук, історик, краєзнавець

1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4

Карусель зображень



Додаткова інформація: Усі регіони обл., Горохівська територіальна громада, період від 0 р. до 2025 р. Авторське право: Надія Фищук
статтю опублікував: Надія Фищук дата публікації: 2 липня 2025 р. останні зміни: 2 липня 2025 р.