Втрачена велич Горохова: палац роду Стройновських – перлина Волині, що зникла

Волинь, благословенна земля, що зберігає тисячі історій та пам'яток, має чимало трагічних сторінок, пов'язаних із втраченою архітектурною спадщиною. Одним із таких символів втраченої величі є палац роду Стройновських у Горохові – колишній мистецький та культурний осередок, що прикрашав наше місто протягом століть, а нині залишається лише на сторінках історичних документів та у спогадах.

Розташований у мальовничій долині, Горохів здавна був не просто населеним пунктом, а справжнім прихистком. За однією з версій, саме його розташування серед "гори" та можливість "ховатися" від ворогів у природних ландшафтах дали поштовх до виникнення назви міста.

Крізь століття Горохів не раз змінював своїх володарів, переходячи з рук литовських князів до польської шляхти, що залишило свій відбиток на його багатогранній історії. Проте, саме з приходом роду Стройновських розпочався період найбільшого розквіту міста. Завдяки їхній меценатській діяльності та баченню, Горохів перетворився на осередок культурного життя, де мистецтво та освіта зайняли центральне місце.

Натхненник величі: Валеріан Стройновський

Ключовою постаттю у створенні горохівського дива став Валеріан Стройновський (1753–1834), який придбав містечко у 1795 році. Цей польський землевласник, освічена людина з двома вищими освітами, автор наукових праць та талановитий меценат, мав значні статки та прагнення перетворити Горохів на осередок культури.

Завдяки його зусиллям, у містечку відбулося справжнє перетворення. За кошти Стройновського було не лише відбудовано римо-католицький парафіяльний костел та зведено двоповерхову лікарню з суконною фабрикою, але й побудовано величний палац. Ця резиденція стала не просто житлом, а справжнім "музеєм для вельмож", де Валеріан Стройновський збирав шедеври світового мистецтва, запрошуючи до Горохова відомих європейських художників та діячів культури. Його діяльність не лише сприяла економічному розвитку Горохова, але й піднесла його культурний рівень на європейський щабель.

Скарбниця мистецтв: Палац як культурний центр

Палац Стройновських був розташований на мальовничій горбистій території, відомій місцевим як Грабина. Збудований на місці давнього замку, він зберіг елементи його оборонної історії, зокрема численні підземні ходи, що, за легендами, тягнулися на десятки кілометрів, слугуючи для захисту та порятунку. 

Всередині палац був справжньою галереєю мистецтв. Італійський художник Доменіко дель Фрате, який гостював у Горохові, розмальовував стелі бібліотеки, меблі були виконані в імперському стилі, кімнати прикрашали витончені вази, розписні тарілки, колекції дереворитів та мідьоритів.

Найбільшу цінність становила величезна картинна галерея, де зберігалися оригінали та майстерні копії полотен видатних художників італійської, нідерландської, фламандської та польської шкіл: Рафаеля, Рембрандта ("Польський вершник"), Рубенса, Ван Дейка, Тиціана, Рені, Караваджо. Мармурові скульптури, античні вази, китайська порцеляна доповнювали цю неперевершену колекцію. Серед найвідоміших шедеврів була скульптура "Тріумфуючий Персей" Антоніо Канови, що була привезена до Горохова у 1806 році і нині прикрашає музей Метрополітен у Нью-Йорку.

Значний внесок у формування мистецьких колекцій зробив брат Валеріана – Єронім Стройновський (1752–1815), видатний правознавець, економіст, єпископ, який часто гостював у Горохові та прищепив родині любов до колекціонування. Після його смерті, частина його багатої колекції також поповнила фонди палацу.

Особлива роль належала доньці Валеріана, Валерії Тарновській (1782–1849), відомій колекціонерці та художниці-мініатюристці. Саме вона, за фінансової підтримки батька, ініціювала створення у Горохівському палаці яскравої колекції. Валерія, яка сама народилася, одружилася та народжувала дітей у Горохові, була не лише поціновувачем мистецтва, а й талановитою художницею, чиї мініатюри зараз зберігаються у музеях світу.

Занепад та втрата

Розквіт палацово-паркового ансамблю в Горохові тривав до 1830 року. Тоді родина Тарновських вирішила переїхати до родової резиденції у Дзікові (нині Польща), забравши з собою найцінніші експонати колекції. Те, що залишилося, поступово розпродувалося.

У кінці XIX століття горохівські володіння Стройновських-Тарновських потрапили в економічну скруту, і палац разом із землею був проданий. У 1927 році пожежа завдала значної шкоди палацу. На жаль, Друга світова війна остаточно знищила цю визначну архітектурну пам'ятку.

Сьогодні, дивлячись на Горохів, ми можемо лише уявляти велич палацу Стройновських. Проте пам'ять про нього живе в історичних дослідженнях, архівних документах та мріях про відновлення загубленої спадщини.