Перший вигін худоби

  Сільське господарство у селах Рожнятівщини відігравало велику роль в житті людей. Завдяки своїй  щоденній важкій праці на городі та вдома біля худоби, люди отримували продукти харчування. Особливу увагу та шану приділяли коровам, завжди називали їх "годувальницями". З коров'ячого молока можна отримати сметану, масло, сир, кефір, ряжанку. Поруч із кропіткою працею люди знаходили час на вечорниці, співи, танці, цікаві історії та ігри. 
     У селі Камінь, що на Рожнятівщині (Івано-Франківська обл, Калуський р-н), з давніх-давен була традиція перший раз після зимівлі виганяти худобу на пасовище 6 травня, на Юрія (за старим календарем). Кожен господар обов'язково брав гілочку освяченої верби і виганяв нею корову, щоб була здорова, не загубилася від череди, щоб не бралися вроки. Цей день називали "День пастуха". Ґазди завжди брали з собою перекус, щоб разом відсвяткувати. Діти тим часом грали цікаві ігри: "Пек-пек" (однин учасник ставав біля відповідного місця і промовляв: "А я маю панську раю, по всім світі розпускаю, кого йому розірву і до пана приведу", всі інші учасники ховалися, кого впіймав, той учасник ставав на місце Пек-пек), "Хованки", "Квача" та багато інших. Хлопці ножем вистругували палиці для подальшого випасання худоби, вирізали різні візерунки та робили надписи. Дівчата плели вінок із квітів та заквітчували коровам роги. Все це супроводжувалося народними піснями та веселими історіями. 
     З кожним роком зменшується кількість господарів, які тримають корів, та все ж ця традиція першого вигону існує до сьогодні.