Мисник

 Мисники – дерев’яні полиці, які ставили в хаті, щоб тримати на них гарний посуд. Зазвичай мисник робили з дерева, яке брали в місцевих лісах, наприклад, із сосни чи ялини. Він був високий, десь до двох метрів, і мав кілька полиць, а внизу іноді були шухляди. На полицях стояли мальовані тарелі. Їх не брали щодня, а лише на великі свята, як-от Різдво, Великдень. У звичайні дні посуд просто стояв на миснику, щоб усі могли його бачити. Сам мисник виглядав просто, але на боках могли бути вирізані легкі візерунки, наприклад, ромбики чи лінії.
    Мисники робили міцними, щоб вони могли стояти багато років. Дерево для них не фарбували, а залишали природним, іноді лише покривали олією, щоб не псувалося від вологи. У кожній хаті мисник виглядав трохи по-різному, але завжди був простим і зручним. У бойків усе в побуті було практичним, але водночас мало свою красу.
    Сьогодні такі мисники можна побачити хіба що в старих хатах або в музеях. Вони нагадують, як жили люди в селі багато років тому. Це не просто полиця, а частина історії жителів, яка показує їхній спосіб життя. Мисник із гарними тарілками був гордістю господині й додавав хаті затишку.
Мисник на фото належав Сеничак Павліні Юріївні, а тепер знаходиться в Сваричівській кімнаті-музеї.