Ціп

Головним і найдавнішим знаряддям праці для молотьби зернових культур (пшениця, жито, ячмінь, овес) в українців був ціп.
    Ціп – ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього гужиком короткого дерев'яного бича. Робоча частина відшліфована. Обидві частини ціпа з’єднані за допомогою голівок узв’яззю, створюючи між ними подвійне кільце, що дає змогу робочій частині (бичу) вільно обертатися на держаку. Використовувався у господарстві під час жнив. Матеріал: дерево, шкіра. 
    Господар самостійно виготовляв це знаряддя праці, яке слугувало у господарстві, після закінчення сезону врожаю ціп зберігали у коморі.

    Експонат краєзнавчого музею "Бойківщина" Рожнятівської селищної ради.