Лозоплетіння (майстер Василь Мірчук)

Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел на землі, яке вимагає лише лози і сили людських рук. З лози виплітали багато різноманітних виробів побутового призначення. Її широко використовували при будівництві житла та господарських споруд. Найбільш уживаними є кошики.

Майстер з лозоплетіння Василь Михайлович Мірчук, житель села Луків, 21.02.1961 року народження. Навчався в Луківській середній школі. Після закінчення вступив в Горохівський технікум, здобув спеціальність агронома. Лозоплетінням почав займатися відносно нещодавно, два роки тому, хоча цікавився процесом створення виробів з лози й раніше. Перейняв справу з лозоплеттіня Василь Михайлович від однокласника та товариша Петра Олександровича Миколайчука. 

Процес створення

1. Заготівля лози для кошика.

Лоза, з якої плетуть виріб, це необроблені однорічні пагони рослини, яка по - науковому називається верба гостролиста, а в народі з давніх - давен відома як верболіз, або лозина. Росте вона по берегах річок і водойм у вигляді кущів або дерев висотою, в середньому 2-5 м.

Процес виготовлення кошика з лози має два етапи. Перший з них – заготівля матеріалу. Лозу ріжуть з осені до весни, до розпускання листя. Вибирають найрівніші прутики. Сортують по товщині і довжині  Адже потрібно товстіші пагони для основного, так званого скелету кошика, та й тоненькі для його заплітання. Переважно працюють майстри лозоплетіння на колінах, сидячи на стільчику.

2. Процес створення кошика.

3. Готовий кошик.

В результаті в нас вийшов чудовий кошик для ягід, грибів, картоплі чи взагалі для інших потреб. Та кошик має ще висохнути, тоді він стане набагато легшим і міцнішим, тому краще кошики поставити на горище, щоб вони до весни вистоялись. Для того щоб кошик служив вам багато років бажано не залишати його на дощі, або в погребі.