Самотічка або самосниця

     Самотічка або самосниця – це традиційний бойківський дерев'яний пристрій, який використовувався для перемотування ниток у клубки та цівки. Вона складалася з двох перехресних палиць, підставки «конька» (основи), на якій кріпилися палиці, а також отворів, куди вставлялися «качки». Під час роботи пасмо ниток накладали на самотічку, після чого перехрестя з лопатками починало обертатися, поступово змотуючи нитку в клубки. Далі з клубків нитку намотували (сукали) на «цівки» – спеціальні трубочки довжиною до 10 см, виготовлені з бузини. Цівки вставлялися у човник ткацького верстата для подальшого ткання полотна. Самотічки виготовляли з міцних порід дерева, таких як дуб, граб чи бук, оскільки пристрій повинен був витримувати значне навантаження. Лопатки могли робити з легшого дерева, щоб пристрій був зручним у використанні. Самотічка значно полегшувала підготовку ниток перед тканням, роблячи процес більш швидким і зручним. Вона була важливою частиною традиційного ткацтва, особливо в бойківських селах, де виготовляли домоткане полотно для одягу та побутових потреб. Сьогодні цей пристрій можна побачити в етнографічних музеях або у майстрів, які займаються відродженням народних ремесел. Самотічка є невід'ємною частиною історії бойківського ткацтва, яке зберігає багатовікові традиції ручної роботи та майстерності.

    Зберігається в кімнаті-музеї с. Сваричів, подарував Калиній Михало Васильович для постійного зберігання.