Прожити й розповісти

9400

Опис:  'Прожити й розповісти' Перед вами – книга спогадів видатного українського письменника Анатолія Дімарова (1922-2014). Написати книгу «Прожити й розповісти» про своє життя автор зміг лише на схилі своїх літ, коли Україна стала незалежною й, як каже автор, «уже не було цензури й ніхто мене не шматував». Адже більшість творчого (і життєвого) строку Анатолія Дімарова припала на часи радянської влади. Частина творів просто писалася «в стіл», відправляючись потім –  «до пори» – туди ж, інша частина виходила з численними купюрами. Дімаров зазначає, що перевидати твори в первозданному вигляді (а разом із тим – і видати заборонені) вдалося власне по набуттю Україною її незалежності. У книзі «Прожити й розповісти» Анатолій Дімаров викладає перед читачем свій погляд на всі ті події, свідком (а подекуди – й учасником котрих) довелося стати письменникові. Це сталінська доба з усіма її репресіями й Голодоморами, ІІ Світова війна, хрущовська «відлига» й брежнєвський «застій», літературне й політичне існування в радянській парадигмі й водночас «поза» нею – через усе це довелося пройти як Дімарову, так і його творам. Нині це все прожите Дімаровим і розповідається нам, аби ми мали змогу осмислити ті події, зробити із них висновки. Авторське бачення трагічних, страшних, непересічних сторінок історії України і світу письменник перемежовує із власним досвідом, говорячи про свої помилки й своє оточення відверто й без самолюбства. Присутні також і любимі Дімаровим комічні епізоди, яких у житті письменника було вдосталь. Аби читач мав нагоду «і посміятися зі мною, і пожуритися», перефразовуючи самого Дімарова. Придбати книгу «Прожити й розповісти» Ви маєте змогу на поличках Книгарні «Є» або ж зробивши замовлення на її сайті. На сайті також можна купити як друковане видання, так і замовити електронну версію книги. Також до Вашої уваги пропонується інший твір А. Дімарова – роман «І будуть люди».

Анотація: Анатолій Дімаров (1922 – 2014) написав свої мемуари в часи незалежної України, коли, за його словами, «уже не було цензури й ніхто мене не шматував». Це важлива деталь, адже переважна більшість його творів  датована страшними роками заборони на правду. У спогадах письменник зазначає, що виходили вони з численними купюрами й перевидати їх повністю вдалося тільки у власній державі. Загалом цей монолог пам'яті вмістив у собі всі непересічні події в історії України XX століття, які автор пережив особисто. Він розповідає читачеві, як вони бачилися йому тоді й нині, без жодних виправдань говорить про свої помилки й відверто – про своє оточення. Не оминає увагою і комічні епізоди, яких також не бракувало в його житті. Анатолій Дімаров прагнув, щоб з його книжками людина забула про негаразди, щоб їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала, щоб вона «і посміялася зі мною, і пожурилася». У читача є така нагода.

КЗ "Публічна бібліотека" Рожищенськоі міської ради



Рожищенська територіальна громада