21 листопада 2025
Часовня.
Каплиця — мовчазний свідок історичних потрясінь, що є частиною духовної спадщини багатокультурного Горохова. Часовнею називали цю споруду у ХІХ столітті. Святиня була зруйнована, але завдяки ініціативі громади відбулася відбудова, повернувши їй первісну велич і гідність. Прослухайте повну аудіоісторію, щоб дізнатися деталі про походження цієї каплиці!

21 листопада 2025
Плебанія.
Ви знаходитесь біля місця, де знаходилася плебанія — традиційна резиденція католицького священника при костелі, що була серцем громади. Плебанія Горохова, де служив отець Олександр Позиревич, мала колосальне значення в історії міста. Це був  соціальний вузол, де вирішувалися долі, а авторитет священника був вищий за світські титули. Ці стіни — свідки неймовірної стійкості та жертовності. Прослухайте повну історію, щоб дізнатися більше цікавих фактів.

28 січня 2026
Рожищенський історико-краєзнавчий музей.
Рожищенський історико-краєзнавчий музей місто Рожище, Рожищенська ТГ Рожищенський історико-краєзнавчий музей  — осередок збереження історичної пам’яті, духовної спадщини та культури краю, який понад чотири десятиліття є важливою частиною культурного життя громади. Музей був відкритий 4 листопада 1977 року. Ініціаторами його створення стали ентузіасти, закохані у свою малу батьківщину: Олександр Петрович Малярчук (тодішній другий секретар Рожищенського райкому), Володимир Платонович Засядчук (перший директор музею на громадських засадах) та Сергій Свистунов — відповідальний секретар Товариства охорони пам’яток історії та культури Рожищенського району (нині Рожищенська ТГ). Велику підтримку у формуванні перших фондів і створенні експозицій надали фахівці Волинського краєзнавчого музею та працівники Рожищенської художньої майстерні. Уже через два роки після відкриття, у 1979 році, музей отримав почесне звання «народний». Згодом, у 1994 році, за участю методистів Волинського краєзнавчого музею, було проведено масштабну реорганізацію експозицій, яка надала установі сучаснішого вигляду та тематичної насиченості. Музей складається з чотирьох відділів: ·         Природи ·         Етнографії ·         Історії ·         Художнього мистецтва Кожен з них відображає різні грані історії та життя рожищенського краю. Етнографічний відділ — один із найатмосферніших. Тут, спільно з місцевими майстрами, відтворено макет селянської хати середини ХІХ століття, що дає змогу зануритися у побут і традиції волинського села. Унікальним експонатом є рушник Любові Федосіївни Старикової, вишитий у 1944 році в Луцькій тюрмі риб’ячою кісткою — символ незламності духу навіть у найтяжчі часи. Відділ природи було сформовано у 1994–1995 роках. У ньому представлені зразки флори й фауни Волині, що знайомлять відвідувачів із природним багатством краю, екологічними особливостями та рідкісними видами. Художній відділ створено в середині 1990-х років. Його гордість — 22 картини, подаровані музею Миколою Олександровичем Савчуком, почесним художником міста Рожище. Тут також експонуються роботи місцевих митців, що відображають красу волинських краєвидів, народні традиції та сучасні творчі пошуки. Історичний відділ охоплює широке коло тем — від давньої історії до сучасності. Серед експозицій, зокрема, представлені: історія діяльності Української повстанської армії на території Рожищенщини; долі українців, депортованих із Польщі до УРСР; розвиток Народного Руху України у регіоні; події Революції Гідності та російсько-української війни.