Весільні традиції Нижнього Струтина
Весільний четвер
В четвер молодята йдуть до церкви, сповідаються і причащаються, щоб з чистою душею приступити до тайни одруження.
Збирається вся родина, потім роблять гостину - застілля для родини і радяться про останні приготування до весілля.
Але яке то подвірʼя без прикрашеної весільної арки?
Наречений збирає друзів, родичів - молодих хлопців, сідають на трактор і їдуть в ліс по берези. Треба брати молоді, щоб гнулися. І багато гілок ялинки, щоб зробити 2 пишні арки - для молодої і молодого.
До пізна стараються, але потім обовʼязково треба відгостити.
Гроші в селі за таку роботу не беруть - приймають напоями і закусками.
Весільна пʼятниця
У п’ятницю біля хати нареченої з самого ранку починають збиратися сусіди, подруги, дружки, родичі. Настає час стародавнього звичаю - «просити на весілля». Хоч усі гості давно знають, що вони запрошені, проте завітати молодій з дружками в пишному українському вбранні - це велика честь для тієї родини, яку запрошують.
Обовʼязково дружки одягають вишиті сорочки, шукають, де в селі позичити шальові спідниці і ґорсети - вишиті традиційні безрукавки.
На голову купляють вінки, а ззаду вплітають (пришивають) барвінок з квітами, щоб вся голова була вкрита.
Коли збирається молода, старші люди співають:
Горіла сосна, палала,
Під нею дівка стояла.
Під нею дівка стояла,
Русяву косу чесала.
– Ой коси, коси ви мої,
Довго служили ви мені.
Більше служить не будете,
Під білий вельон підете.
Під білий вельон, під хустку,
Більш не підете за дружку.
Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та ще своїй матінці не вклонилася.
Кланяюсь тобі, мамо,
Що будила мене рано,
Більше не будеш, не будеш.
Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та ще свому татові не вклонилася.
Кланяюсь тобі, тату,
Що пускав вночі до хати,
Більше не будеш, не будеш.
Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та ще свому братові не вклонилася.
Кланяюсь тобі, брате,
Що водив хлопців до хати,
Більше не будеш, не будеш.
Вже би-м була їхала, вже би-м була йшла,
Та ще своїй сестронці не вклонилася.
Кланяюсь тобі, сестро,
Що навчила косу плести, -
Більше не будеш, не будеш.
Коли дружки та наречена готові, виходять з батьківського дому і звертаються до всіх присутніх:
Зібралася ваша дитина в село, щоб цілий вік їй було весело!
По першому разу звертається вона до вас, дорогі батьки, щоб в цю далеку дорогу ви її простили і благословили.
По другому разу звертається вона до вас, сестрички, бабусі, щоб ви її простили і благословили.
По третьому разу звертається вона до вас, родичі, подружки, щоб ви її простили і благословили.
Всі відповідають: Най її Бог благословить!
Перший раз запрошують дружки в хаті нареченої:
Перша дружка:
Стелися, барвінку, віночком і зіллям,
Ласкаво вас просим до нас на весілля!
Молода:
Встеляйте доріжку, весільнії квіти,
Батьки просять щиро, вклоняються діти.
Друга дружка:
Тож просим сьогодні вас щиро й уклінно,
Прийдіть на весілля до нас неодмінно!
Наймолодша дружечка - похресниця:
До столу святкового будем чекати,
Приходьте будь ласка, до нашої хати!
Обходять з молодою приблизно 25 хат - тільки найближчих сусідів і родину.
При цьому дотримуються давніх прикмет:
не можна оглядатися назад,
не можна наступати на поріг,
не можна двічі йти однією дорогою.
Ввечері приходять до хати молодого, а там вже родичі настарали: наготували повний стіл, але за стіл не сідають, чекають дружок.
Коли наречена переступає поріг хати молодого, має звернутися до батьків нареченого: «Як ся маєте, мамо, як ся маєте, тату?»
А далі починається жартівливий обряд викупу. У струтинській традиції молодого одразу не показують: спершу пропонують братів, родичів та інших «кандидатів». Лише після кількох хвилин перемовин виводять справжнього молодого - у традиційній струтинській «бандерівській» вишиванці.

За столом довго не сидять. Музики кличуть до танцю на подвір’ї - і гуляння триває до пізньої ночі. Це останній вечір перед великим днем, коли дівчина та хлопець стануть подружжям, і родини зливаються в одну.
відео з Youtube
Додаткова інформація: Івано-Франківська обл., Рожнятівська територіальна громада, період від 0 р. до 2025 р. Авторське право: Інформацію надала Наталя Кравців. Відео з приватного архіву Н. Кравців
статтю опублікував: Адміністратор дата публікації: 8 грудня 2025 р. останні зміни: 8 грудня 2025 р.