Ринкова площа біля горохівської синагоги

Горохівські кравці славилися виготовленням традиційного одягу для населення: чумарок, камізельок, бекеш і кашкетів, які збувалися на місці, а також у Дружкополі, Локачах, Порицьку, Торчині. Кожухи продавали на ярмарках у Камені-Каширському, Колках, Мацеєві, Ратному та в інших містах, де на горохівські вироби був великий попит. З лишків шкіри кравці шили рукавиці. Жінки з вовни виготовляли псяксяси, крайки, килимки для застилання ліжок, збуваючи їх на місці та на ярмарку в Почаєві.

Усі побори з ремесел та занять були чітко визначені. Кожен різник платив 2 злотих польських, а «сторонні, які на ярмарок приїжджали, лопатками м'ясо на замок давати мають та з кожної худоби печінку». Шевці ж платили по одному злотому за рік. Уже тоді, мабуть, це ремесло переважало в місті.

Феодальних повинностей, що їх виконували горохівські міщани, було багато. Вони зобов'язані були утримувати і старосту. Спочатку це мало характер добровільного податку – коляди, але згодом виникла регламентація зборів: капщина – мито на право продажу напоїв; верховщизна – податок із городів; квіткове – податок із приїжджих купців.

Поряд із горохівським ринком знаходилась торговиця, де продавали оптом, з воза. Тут торгували худобою, кіньми, шкірою, юхтом, рибою (свіжою, в'яленою, сухою), збіжжям, сіллю. На ринку Горохова були товари з Угорщини, Польщі, Італії, Франції, Росії та інших країн.

При ратуші знаходились зразки мір і ваги, за користування якими «щоразу по два бити грошей до скриньки міської мусять іти». Цей збір носив назву помірне,  йшов на користь міста.

Ключову економічну роль відігравала єврейська громада. У 1897 році євреї становили 54% населення. У 20–30-х роках вони володіли 27 з 33 промислових підприємств міста (1927 р.). Це включало власників парового млина Йовеля Горштейна та цегельні Абрама Горштейна, а також власників 10 гарбарень, чотирьох оліярень, двох круп'ярень і трьох пекарень. У 1938 році 579 з 1658 горохівських ремісників були євреями. Громада забезпечувала місто кваліфікованими фахівцями: лікарі Ісаак Крессін, зубні лікарі Блума Авербух, Зельман Штайнберг, фотографи та власник складу землеробських знарядь Борух Крігер.

Жвавим місцем для торгівлі була ринкова площа біля єврейської синагоги.

З метеріалів наукової роботи "ЕКОНОМІКА ТА СУСПІЛЬСТВО ГОРОХОВА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ XVII – ПЕРША ПОЛОВИНА XX ст." , роботу виконала Шеремета Каріна Андріївна здобувач освіти 10-А класу Горохiвського лiцею №1 iм. I. Я. Франка Горохiвської мiської ради Луцького району Волинської областi, науковий керівник Фищук Надія Володимирівна