Млин Гурний і його власниця Катерина Свистунова

Про млини майже ніколи не згадують, коли йдеться про культурну спадщину, але ж це теж її невіддільна частина, та ще й дуже цікава! Млин – це пам'ятка архітектури, історії та інженерного мистецтва водночас. Так само це частина історичного ландшафту – колись годі було уявити потічок без водяного млина або пагорб за селом без кількох вітряків. Вони, як жодні інші пам’ятки, пов’язані з людськими долями. Тому історії про млини – це завжди історії про людей.

Активно функціонував паровий млин «Гурний», який заснували поляки Грін  і Йойлик, згодом належав Лідерс-Вейнмарн, який демонстрував значну економічну ефективність, приносячи до 30 000 карбованців прибутку на рік. На кінець ХІХ століття у 1894 році, на паровому млині графині Катерини Олександрівної Лідерс-Вейнмерн (до заміжжя Свистунова) було 8 робітників. Прибутку млин давав 30 тис. крб. на рік, перемелюючи до 36,5 тис. пудів зерна.

У 1982 році  «Гурний» паровий млин згорів, за версією робітників відбулося нагрівання підшипників, які розташовувалися біля ємкості, де охолоджувалася мука, залетіла іскра у борошно, спричинивши пожежу. Працівники були змушені шукати нове місце роботи. Потужність парового млина за день 30 тон зерна.

З метеріалів наукової роботи "ЕКОНОМІКА ТА СУСПІЛЬСТВО ГОРОХОВА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ XVII – ПЕРША ПОЛОВИНА XX ст." , роботу виконала Шеремета Каріна Андріївна здобувач освіти 10-А класу Горохiвського лiцею №1 iм. I. Я. Франка Горохiвської мiської ради Луцького району Волинської областi, науковий керівник Фищук Надія Володимирівна