Штори родини Філюків

Світло крізь мамині штори

Колись у нашому домі висіли штори, вишиті маминими руками. Кожен хрестик — це частинка її любові, терпіння й затишку. Для когось це просто тканина з візерунком, а для нас — ціла історія. Ті штори, вишиті маминими руками, були особливими. Вони зустрічали світанки, чули наші перші розмови й зберігали тишу вечорів. Вони пам’ятають голоси, сміх, свята і будні. Вони бачили, як ми зростали, як у хаті народжувалися нові традиції й передавалися старі. У їхніх візерунках — не лише нитки, а й мамина любов, терпіння, мрії про дім, де завжди буде затишно.

Пам’ятаю, як мама ввечері сідала до лампи й брала до рук голку з нитками. «Ще кілька хрестиків — і завтра вже буде видно візерунок», — усміхалась вона. А ми, з братом, бігали навколо й дивувалися: як із простих кольорових ниточок народжується справжня краса?

Сьогодні ці штори вже не прикрашають вікно, але залишаються нашою сімейною реліквією, як спогад про тепло й турботу, які неможливо забути Бо речі, зроблені з любов’ю, ніколи не старіють. Вони зберігають душу тих, хто творив їх для нас.

Автор роботи, майстриня : Філюк Раїса Василівна,  Волинська обл., період від 1985 р. до 2025 рр.

Автор статті  заступник з навчально-виховної роботи Сілецької гімназії  Іванна ЗДРОК.