Сорочка ткана с.Залаззя Любешівщина

Сорочка ткана с.Залаззя Любешівщина  1942 рік

 Старовинна українська ткана сорочка з вишитими рукавами, зокрема низом біля кисті, є яскравим прикладом народного мистецтва, якепоєднує практичність, естетику та глибокий символізм.Сорочка виготовлена з домотканого лляного, створеного на ручному верстаті.Полотно має природний відтінок — злегка сіруватою текстурою. Тканина легка, але міцна, з м’яким блиском, що з’являється від тривалого носіння чи прання. Вона дихає, даруючипрохолоду влітку, і має природну "живу" фактуру, яка відрізняє її від сучасних фабричних тканин.
Сорочка має традиційний прямий крій, який забезпечує свободу рухів. Вона складається з прямокутних шматків полотна, зшитих вручну міцними нитками, часто із застосуванням декоративних швів.Комір стійкою. Рукави широкі, довгі, що спадають вільно, але зібранібіля зап’ястя вишитим манжетом. Поділ сорочки прямий,довжиною до стегон або нижче, що робить її зручною для носіння як самостійно, так і  заправленою в спідницю чи штани.Найвиразніша особливість — вишивка низом
рукава, біля кисті. Ця частина зазвичай прикрашена широкою смугою орнаменту,виконаною в техніці "гладь",та"ткацтво".Візерунки мають чітку структуру,геометричні мотиви: ромби (символ родючості), зигзаги(вода, захист), хрести (духовність). Рослинні орнаменти: стилізовані квіти, листя, що символізують життя і процвітання.Кольорова гама: червона,зелена,фіолетова,синя,жовта. Вишивка виконана грубими та тонкими нитками(бавовняними, шовковими), що створюють
рельєфний ефект.Низ рукава біля кисті зібраний у манжет та обшитий декоративною смугою.Вишивка в цій зоні часто має оберегове значення, адже руки вважалися вразливою частиною тіла, яку потрібно захищати символічними візерунками. Окрім рукавів, сорочка має на грудях (так звана "пазуха").Така сорочка була не просто одягом, а й оберегом. Візерунки на рукавах біля кисті вважалися захистом від злих сил, адже руки часто контактують із зовнішнім світом. Сорочка
була святковою (з багатим оздобленням),носилася на весілля, хрестини чи релігійні свята.Вона передавала історію роду, адже часто виготовлялася матір’ю чи бабусею для
молодшого покоління.Сорочка випромінює тепло ручної роботи, пахне льоном і несе в собі дух минувшини.Така сорочка — це не лише одяг, а й культурний код,
що поєднує майстерність, традиції та духовність українського народу.