Желетка с.Залаззя Любешівщина

Желетка с.Залаззя Любешівщина

Старовинна приталена святкова жилетка, яку носили у селі Залаззя поверх вишитої сорочки, є вишуканим елементом  традиційного українського костюма. Вона поєднувалаелегантність, стриманість і багатий декор, що підкреслювалиурочистість події.Для святкових приталених жилеток найчастіше
використовували (темно-синій, чорний колір тканини).Внутрішня частина підкладка,зазвичай виготовлялася здомотканого льону , щоб забезпечити комфорт при носінні. У
холодну пору могли додавати тонку підкладку з овчини длятепла, але так, щоб не порушувати приталений силует.Якість тканини: Матеріали для святкових жилеток були
ретельно обробленими, з гладкою текстурою, щоконтрастувала з грубшим полотном повсякденнихбезрукавок. Жилетка шилася так, щоб підкреслювати талію,
створюючи жіночний і витончений образ. Для цьоговикористовували бічні клини або виточки, які забезпечували облягання без втрати комфортуЗазвичай жилетка була короткою, закінчувалася на талії або трохи нижче, щоб залишити відкритою нижню частину вишитої сорочки та плахту чи спідницю. Це дозволяло демонструвати багате оздоблення сорочки. Складалася з двох передніх полотнищ і спинки, з’єднаних акуратними швами. Пройми для рук були глибокими й акуратно обшиті, щоб вишиті рукави сорочки залишалися повністю видимими. Комір, мав вигляд ледь помітної обшивки.Жилетка мала злегка вигнуті краї спереду, що створювалим’який перехід до пояса чи спідниці, додаючи елегантності.Святкова жилетка мала багате декоративне оздоблення, яке гармоніювало з вишивкою сорочки.
Кольори — червоний, зелений.Приталені модель часто застібалися на Ґудзики або застібки.Для додання акцентів використовували смужки кольорової тканини (червоної,
зеленої) . Святкові жилетки іноді оздоблювали короткою бахромою або дрібними тканинами..Поєднання з вишитою сорочкою. Жилетка носилася поверх традиційної вишитої сорочки, яка славилася чіткими геометричними орнаментами, виконаними червоними, чорними чи білими
нитками. Вишивка на сорочці, особливо на рукавах і грудях, залишалася відкритою, щоб підкреслити її красу.Колір жилетки обирався так, щоб контрастувати з білим полотном сорочки, але гармоніювати з її вишивкою. Наприклад, чорна чи темно-синя жилетка ідеально доповнювала червоно-чорну вишивку сорочки.Жилетка залишала видимою нижнючастину сорочки (поділ) і рукави, зокрема вишиті манжети біля кистей, що створювало цілісний і урочистий образ.Такі жилетки одягали на урочисті події — весілля, хрестини, релігійні свята (Великдень, Різдво), храмові празники. Вони були ознакою достатку й майстерності, адже виготовлення вимагало значних зусиль і якісних матеріалів. Багатше оздоблення (оксамит, золоті нитки, металевіґудзики) вказувало на заможність родини. Жилетка могла передаватися у спадок, стаючи частиною сімейної історії.Святкова жилетка була невід’ємною частиною костюма, який доповнювали плахта, запаска чи спідниця, а також хустка таприкраси (коралове намисто, дукачі). Вона підкреслювала красу вишитої сорочки, яка вважалася основним елементом костюма.